Question

ДАЮ 50 БАЛЛОВ ЗА ПРАВИЛЬНЫЙ ОТВЕТ!!! Сочинение по украинскому языку, объем- 2,5 страницы! Тема: І чужому научайтесь,і свого не цурайтесь...

Answer 1

1. Тарас Шевченко – патріот своєї країни, геній українського народу. В своїх творах він часто згадував свою Батьківщину,постійно мріяв про її незалежність та свободу. Куди б він не їхав і де б не жив, Шевченко завжди згадував своє рідне село та рідні місця та прагнув швидше повернутися додому. Його любов до країни, туга та печаль на чужині висловлені в багатьох творах. Коли поет був в Петербурзі, у нього виникали картини рідного краю, він постійно згадував вишневі садки та українські народні пісні.

Всі свої спогади та свої почуття він відтворив у своєму невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати”. Автор цього твору незвичайно гарно описує природу та красу свого рідного краю. Поезія Шевченка сповнена роздумами про те, як твори допомагають його Батьківщині. Для поета Україна – це щось таке рідне та ніжне, ніби його рідна ненька, ніби мати для своїх дітей. Він був упевнений,що Україна згодом стане вільною, незалежною, а люди- кріпаки вже будуть вільними. Шевченко ненавидів панів та мріяв про те,щоб над ними настав страшний суд.

Любов та віра у світле майбутнє українського народу допомагали йому вистояти та перенести різні жахливі моменти в своєму житті. В одному зі своїх творів,а саме “І мертвим , і живим.. “ Шевченко закликає людей “не цуратися свого”, автор хоче донести свою думку про те,що добре знати щось чуже, але свого цуратися не треба:

"Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь."

Також в своєму творі “Кавказ “ автор закликає людей, боротися за свої права та за свою Батьківщину:

"Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!"

Минуло багато часу, але поезії Шевченка і зараз дивують та зачаровують людей,вчать синівської любові до своєї країни та любові до матері-України. На мою думку поет був віданний своїй країни, своєму народу та не уявляв свого життя без неї. Тарас Шевченко зробив багато чого для своєї країни та для нас, для наших наступних поколінь, щоб наша країна була вільною та незалежною та для того, щоб ми не були кріпаками та поневоленими людьми.

2.

Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь,-казав колись Т.Шевченко.Він любив свій край,традиції та обряди,був справжнім патріотом і при цьому завжди пізнавав щось нове.Я вважаю,що така позиція дуже правильна.Не треба цуратися свого,рідного...Треба поважати свою країну та її традиції,та при цьому вчитися та пізнавати щось нове.Ніколи не треба зневажати рідний край,тому що зневажаючи Батьківщину,ти зневажаєш насамперед себе.Проте і до чужої сторони,до чужих традицій та культури треба ставитися з повагою та цікавитись цим.Тож вчися дитино,бо вчитися треба...

Answer 2

Тема: І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь...

Українська мова – це один із найважливіших аспектів нашої культури та національної ідентичності. І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь – це заклик до поєднання в собі глибокої поваги до інших культур і водночас обережного ставлення до власних коріньових цінностей. Ця фраза нагадує нам, що в умінні навчатися від інших, ми розширюємо свій світогляд та набуваємо цінних знань, але при цьому не слід забувати про те, що власна спадщина є джерелом нашої унікальності.

Вивчення інших культур, їхньої мови та традицій є ключем до розуміння різноманітності світу. В сучасному глобалізованому суспільстві таке вивчення відкриває двері до спілкування з різноманітними народами та розширює можливості для особистого та професійного росту. Вивчення іноземних мов сприяє взаєморозумінню, сприйнятливості до інших культур і допомагає змінювати свою точку зору на багато речей. При цьому важливо пам'ятати, що приймаючи краще з інших культур, ми не втрачаємо своєї власної ідентичності, а збагачуємо її новими знаннями та досвідом.

Українська мова та культура мають великий потенціал для внесення свого внеску у світову спільноту. Вивчення своєї рідної мови і пізнання власних традицій є важливими аспектами збереження національної спадщини. Це надає можливість поколінням передавати цінності та історію, зберігаючи тим самим той унікальний культурний лад, який відрізняє нас від інших народів.

Необхідно зрозуміти, що ця тема наголошує на гармонії між своїм і чужим. Приймаючи та вивчаючи інше, ми не втрачаємо свого. Свої традиції, мову, історію слід шанувати та долати труднощі, що можуть виникнути в процесі їх збереження. Але це не означає, що ми повинні відмовлятися від нового та відмінного.

У підсумку, фраза "І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь" втілює в собі глибокий зміст. Вона нагадує нам про важливість вивчення інших культур та відкритість до нового, а водночас про потребу берегти свої корені, мову та традиції. Співвідношення між цими аспектами визначає нашу національну та особисту ідентичність, що доповнює наше життя цінним досвідом і багатством.