Question

Прочитайте текст. Уривком з якого твору він є? Виконайте його лінгвістичний міні-аналіз. Жили ми такеньки з бідою та з журбою до осені. Тут і зчинилось... Одного дня трусили в садку яблука в коші, а чоловік мій струшує та все з яблуні на мене поглядає то з-за тії гілки, то з-за тії. Трохи вже й притомилась бабуся, – сіла одпочити. – От уже й літечко красне минулося! – промовила, – сонечко ще світить, та вже не гріє. Сеє кажучи, роздивляється навкруги. – Устино-голубко! Адже ото неначе дітвора з-за ліси визирає? – питає мене. Я гляну – аж справді коло тину купка діток. – А що, дітки? – питає бабуся, – Чого прийшли, мої соколята? Малі мовчать та тільки оком закидають у коші з яблуками. – Ходіть лишень ближче, хлопченята: я по яблучку вам дам! – каже на їх бабуся. Дітвора так і сипнула в гад. Обступили стару, як горобці горобину, а стара обділя їх, а стара обділя... Загуготіло, загомоніло коло нас: звісно, діти. Коли се зненацька як гримне пані: – А то що? Перелякались діти. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло. І в мене серце заколотилось. Бабуся спокійненько одповіщає: – Се, – каже, – я по яблучку діткам дала. – Ти дала? Ти сміла? – заверещить пані(сама аж труситься). – Ти, мужичко, моє добро крадеш!.. Злодійко! – Я – злодійка!? – вимовила стара... Зблідла, як хустка, і очі їй засяли, і сльози покотились. – Більш красти не будеш! – кричить пані. – Я тебе давненько пристерігаю, – аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати! – Не крала я зроду-віку мого, пані, – одмовляе стара вже спокійно, тільки голос її дзвенить. – Пан ніколи не боронив, сам дітей обділяв. Бог для всіх родить. Подивіться, чи для вашої ж душі мало? – Мовчи! – писнула пані, наскакуючи. Хруснули віти. З-за зеленого листя визирає мій чоловік, та такий у його погляд страшний! Я тільки очима його благаю. – Злодійка! Злодійка! – картає пані бабусю, вкогтившись їй у плече, і соває стару, і штовхає. – Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані! Я вік ізвікувала чесно, пані! – Ти ще зо мною заходиш? Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! Захиталась стара: я кинулась до неї; пані — до мене; мій чоловік — до панії. – Спасибі, моя дитино, – промовляє до мене бабуся, – Не турбуйся, не гніви панії. А пані вже вчепилась у мої коси... (Марко Вовчок)

Answer 1

Твір «інститутка»

Жанр — соціальна повість
Час написання — 1858-1859 роки
Тема: зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Ідея: змалювання почуття волелюбності народних мас, показу протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину.

Композиція
Експозиція — І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.
Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.
Розвиток дії — настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір. Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп. Розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Answer 2

Даний текст є уривком з твору "Мартин Боруля" Марка Вовчка.

Лінгвістичний міні-аналіз:

1. Стиль і жанр: Текст належить до жанру оповідання, із характерним для нього наративним стилем. Автор використовує описи, діалоги та внутрішні монологи персонажів, щоб розкрити сюжет.

2. Синтаксична будова: Текст містить розмовні речення, часто в інверсії (порушенні стандартного порядку слів) для надання діалогам та роздумам персонажів живої мовної форми.

3. Семантика: У тексті акцентується увага на темах бідності, моральності, соціальної нерівності та справедливості. Персонажі виявляють свої характери та моральні принципи через діалоги та внутрішні монологи.

4. Лексика: Використання діалектних слів та виразів надає тексту автентичний національний колорит. Лексика пов'язана з побутом, природою, емоціями персонажів.

5. Постановка дійових осіб: В тексті зображено реалістичних персонажів з їхніми характерами, поглядами, почуттями та мовною манерою.

6. Сюжет: Текст розповідає про бабусю, яка дарує яблука дітям, але багата пані осуджує її за це. Ситуація підкреслює нерівність у суспільстві та протистояння між різними соціальними верствами.

7. Теми: Бідність та багатство, справедливість, соціальна дискримінація, моральність, поняття справедливості.

8. Тон та атмосфера: Тон тексту можна охарактеризувати як емоційний, з присутністю гумору, але також з відчуттям сумності та соціального негативу.

9. Структура: Текст складається з внутрішнього монологу бабусі, діалогів між персонажами та опису дій. Розташування відомих авторівських рядків також характерно для поетичних текстів.

10. Символіка: Яблука можуть слугувати символом доброти, справедливості та взаємодії між поколіннями.