Question

Чому державною може бути лише літературна мова​

Answer 1

Державною може бути лише літературна мова тому, що це єдиний правильний зразок якого потрібно дотримуватися. Необхідно викорінювати слова-паразити, які заважають українській звучати неперевершено.

Answer 2

Державна мова — це мова, яка визнається офіційною в певній країні або території та використовується для офіційних документів, комунікації в урядових установах, освіті та інших сферах суспільного життя. Питання про те, чи повинна бути державною лише літературна мова, є предметом дискусії та залежить від культурних, історичних, політичних та інших факторів.

Ось декілька аргументів, які можуть підкріплювати ідею, що державною мовою повинна бути лише літературна мова:

1. Єдність та спільна ідентичність: Використання однієї літературної мови може сприяти формуванню єдності і спільної національної ідентичності серед громадян. Це може сприяти зменшенню мовних бар'єрів та підсилити почуття приналежності до спільної культурної спадщини.

2. Ефективність адміністративних процесів: Використання лише однієї мови для офіційних документів та комунікації в урядових установах може зробити адміністративні процеси більш ефективними та зрозумілими для всіх громадян.

3. Мовна освіта: Зосередження на літературній мові може сприяти вдосконаленню якості мовної освіти, оскільки вона визначає стандарти правопису, граматики та лексики.

4. Міжнаціональна комунікація: Використання лише літературної мови може полегшити спілкування з іншими країнами та міжнаціональні відносини, оскільки майже всі офіційні документи та діалоги проводитимуться на спільній мові.

З іншого боку, є також аргументи проти обмеження державної мови лише літературною:

1. Мовна різноманітність: Багатомовність може сприяти різноманітності культур та збагаченню співжиття різних мовних спільнот. Вона може допомагати зберегти менші мови, які відіграють важливу роль у культурному спадкуванні.

2. Соціальна інклюзія: Забезпечення доступу до урядових послуг та інформації на різних мовах може бути важливим аспектом соціальної інклюзії, особливо для мовних меншин.

3. Історичні та культурні фактори: У деяких випадках існує довга історія використання окремих діалектів або мов у певних регіонах, що має велике культурне значення.

4. Мовні змішання: У деяких країнах існує мовний пласт, який включає елементи різних мов або діалектів. Вимога використовувати лише одну літературну мову може бути нереалістичною у таких умовах.

У кожному випадку питання про державну мову є комплексним та потребує урахування багатьох факторів, включаючи історію, культуру, мовний рівень населення та бажання забезпечити мовну рівність та інклюзію.