Question

Треба пересказ по цьому твору!!!! Дуже важливо Хато моя, рідна батьківська хато! Ти випливаєш із тумангої далечі минулих літ і стоїш переді мною білим видивом, немов хмарина серед буйного цвітіння вишень. Довкола тебе колишеться синювата імла: чи то вишні осипають свій квіт на призьбу, чи дим кучерявиться з твого димаря и огортає тебе своїми сизими крильми. Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато! Неспроста ж твоє ім’я співзвучне зі словом «мати». Перші спогади про хату — немов рожевий досвіток дитинства. Біля стелі у тебе над головою, під дубовим тесаним сволоком засохлі польові квіти. До сволока на гаку прикріплена мотузочками вербова колиска. Мати наспівує колискову пісню про котика-вуркотика… А коли засинав, до мене приходили довірливий Івасик-Телесик, відважний Котигорошко і добра Мавка, яка сіяла по землі зерна н квіти. З батьківської хати розпочиналося пізнання світу. Скільки довкруж цікавого! Білі стіни, біла стеля — неначе виткані з маминого полотна. Сонячне сніп’я лилося через вікна, і від того на стінах вигравали роз-гаптовані квітами рушники, розпростерли крила, немов жар-птиці. На плоскінному полотні кукурікали вогнисті півники, кували голубі зозулі, воркували сизі горлиці. Червоні кетяги калини аж горіли в дозрілій пишноті. Золотисті китички хмелю звисали з рушників до самого столу і пахли хлібом. А, може, то йшов дух від паляниць, які спекла мама на капустяному листі й поклала на столі, накривши білою скатертиною. Нехай же стоїть під суворим небом історії наша рідна батьківська хата, нехай красується в живому цвітінні соняшників і мальв, у барвистому колі райдуги…

Answer 1

Ответ:

Теплі спогади про минуле дитинство. Біла, немов хмарина, батьківська хата. Неймовірний пейзаж коло рідного будинку, де проманули найкраші часи життя. Назва хати співзвучне зі словом "мати". Спогади про колиску на дворі, та лагідні колискові у виконанні матері. Спогади про дитячі сноведіння з Івасиком-Телесиком, Котигорошком та доброю Мавкою. З родиннох домівки починалося пізнання світу. Але у даний момент часу, можна лише побажати щоб рідна хатина мирно стояла на своїймісцевості, для того, щоб у важкий момент життя можна було приїхати та насолодитися дитячими, теплими спогадами.  

Объяснение:

Answer 2

Цей твір описує рідну батьківську хату як символ родинного затишку, доброти та материнської ласки. Автор згадує, що від хати починалося пізнання світу, а в дитинстві було багато цікавого. Він описує білі стіни та стелю, крізь які сонячне сніп'я ллється через вікна, і від цього на стінах виграваються розгаптовані квітами рушники. Також згадується, як мати пекла паляниці на капустяному листі та покладала їх на стіл, накривши білою скатертиною. Автор закликає нехай рідна батьківська хата стоїть під суворим небом історії, нехай красується в живому цвітінні соняшників і мальв, у барвистому колі райдуги.