Question

ПОВНА РОЗГОРНУТА ВІДПОВІДЬ У вересні 2022 року Релігійна організація «Монастир» звернулася до суду із цивільним позовом до фізичної особи Дідовець про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що Релігійна організація «Монастир» є законним власником приміщення, яке рішенням Великобурлуцької селищної  ради передано у власність релігійної організації для культових потреб монастиря. З 1999 року, за згодою власника, у цій будівлі проживала жіноча спільнота сестер, яка формувалася під опікою та духовним проводом монастиря та надалі розвинулася в жіночий монастир як інститут єпархіального права. З 2000 року Дідовець  проживала та була зареєстрованою у зазначеному приміщенні  на підставі прийняття її у монахині монастиря. Зазначене приміщення використовувалося Дідовець для задоволення її власних потреб у проживанні в процесі ведення спільного монашого життя.  У березні  2022  року, у зв’язку із розбіжностями у поглядах із очільницею монастиря, Дідовець із власної волі  припинила ведення з іншими монахинями спільного монашого життя з одночасним припиненням проживання у ньому. Яке рішення повинен винести суд?​

Answer 1

Ответ:

Суд повинен задовольнити позов Релігійної організації «Монастир» та визнати Дідовець такою, що втратила право користування приміщенням.

Згідно з ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, користування житловим приміщенням на підставі особистого строкового сервітуту припиняється у разі припинення підстави для його виникнення або припинення права власності на житлове приміщення.

У цьому випадку підставою для виникнення особистого строкового сервітуту для Дідовець було її членство у жіночій спільноті сестер, яка проживала в приміщенні за згодою власника. У березні 2022 року Дідовець із власної волі припинила членство у спільноті, а отже, підстава для виникнення особистого строкового сервітуту припинилася.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України, користування житловим приміщенням на підставі особистого строкового сервітуту може бути припинено за рішенням суду на вимогу власника житлового приміщення у разі систематичного порушення його прав користування житловим приміщенням. У цьому випадку Дідовець не порушувала прав власника приміщення, оскільки вона не проживала в ньому з березня 2022 року.

Отже, суд повинен визнати Дідовець такою, що втратила право користування приміщенням.

Однак, суд може визнати Дідовець такою, що втратила право користування приміщенням, лише після того, як вона звільнить це приміщення. Якщо Дідовець не звільнить приміщення, суд може винести постанову про заборону їй користуватися приміщенням.

Також суд може зобов'язати Дідовець відшкодувати власнику приміщення витрати, пов'язані з примусовим звільненням приміщення.

Answer 2

Суд повинен вирішити цей цивільний позов на основі діючого законодавства і фактичних обставин справи. Давайте розглянемо основні аспекти цієї справи та можливі рішення суду.

1. Право власності на приміщення: Релігійна організація «Монастир» стверджує, що є законним власником приміщення, яке було передано їм рішенням Великобурлуцької селищної ради для культових потреб монастиря. Суд повинен перевірити наявність права власності у релігійної організації та її законність як власника приміщення.

2. Право користування приміщенням: Згідно із фактами, приміщення використовувалося Дідовець для своїх потреб та проживання, і її реєстрація як монахині монастиря була проведена згідно з монастирськими нормами. Суд повинен розглянути, чи було у Дідовець право користуватися приміщенням в монастирі та як це право було встановлено.

3. Припинення спільного монашого життя: За фактами справи, Дідовець припинила спільне монаше життя з іншими монахинями через розбіжності у поглядах із очільницею монастиря. Суд повинен визначити, чи було це припинення проведено згідно з правилами монастыря та чи зберіглася у Дідовець якась інша зв'язаність з приміщенням.

На підставі цих обставин суд може прийняти рішення в такій формі:

1. Якщо суд визнає, що Релігійна організація «Монастир» має законне право власності на приміщення та що Дідовець більше не має права користуватися ним згідно з монастирськими нормами, то суд може винести рішення на користь релігійної організації та визнати Дідовець такою, що втратила право користування приміщенням.

2. Але якщо суд знайде докази того, що Дідовець має законне право користуватися приміщенням на підставі попередніх угод або реєстрації у монастирі, то рішення може бути прийняте на її користь, з обов'язком релігійної організації визнати її право на користування.

В кожному випадку рішення суду буде залежати від конкретних обставин справи та діючого законодавства.