Question

2. У 9-річного С., ще коли йому було три роки, померла мати, а батько за скоєння неумисного злочину (керуючи автомобілем, він, унаслідок порушення Правил дорожнього руху, збив пішохода) був засуджений на три роки позбавлення волі, є старший брат, якому 17 років, і бабуся, якій 73 роки. Голова сільради наполягає на відправленні хлопця до дитячого будинку, однак бабуся заперечує. ​

Answer 1

Відповідь:

Якщо С. лише 9 років, то він малолітній. Його мати померла, батько відбуває покарання, а тому дитина залишилася без батьківськеого піклування.

Згідно вимог ст. 243  Сімейного кодексу України над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленого батьківського піклування встановлюється опіка.

Згідно вимог ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном  дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. Так як старшому брату лише 17 років, то він не може бути призначений опікуном.

Згідно вимог цієї ж статті  Не можуть бути опікунами дитини особи, зазначені в ст. 212 Сімейного кодексу України, тобто, особи які:  1) обмежені у дієздатності;  2) визнані недієздатними;  3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;  4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;  5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;  6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;  7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);  8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;  9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;  10) були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;  11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;  12) є особами без громадянства;  13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Вважаю, що якщо ніяких підстав, передбачених ст. 212 Сімейного кодексу України немає, то бабуся С. може бути призначена його опікуном і піклувальником 17-річного брата і дитину не потрібно буде відправляти до дитячого будинку.  

Пояснення:

Answer 2

Ситуація, яку ви описали, вимагає уважного розгляду і врахування інтересів дитини та найкращих інтересів для його догляду і виховання. Основні факти для врахування в цій ситуації:

1. Мати 9-річного С. померла, коли він був трьох років.
2. Батько був засуджений на три роки позбавлення волі через неумисний злочин на дорозі.
3. Є старший брат, якому 17 років, і бабуся, якій 73 роки.

Для прийняття рішення про подальший долі С., слід врахувати декілька ключових аспектів:

1. Безпека і добробут дитини: Головна мета - забезпечити безпеку, здоров'я і добробут С. Важливо врахувати, як він буде доглядатися та оточуватися у майбутньому.

2. Родинні зв'язки: Родинні зв'язки можуть бути важливими для дитини. С. має старшого брата і бабусю, і ці зв'язки слід враховувати.

3. Можливості бабусі: Чи може бабуся забезпечити належний догляд та підтримку С.? Її вік може вплинути на її здатність надавати догляд та виховувати дитину.

4. Якість дитячих будинків: Якщо рішення приймати дитину забрати в родини, то важливо визначити, який дитячий будинок буде найкращим варіантом для нього, де він отримає належний догляд і можливість розвиватися.

Ця ситуація вимагає докладного аналізу і може включати в себе консультації з дитячими службами та іншими соціальними службами. Головна мета - забезпечити безпеку і добробут дитини, а також розглянути можливості підтримки родинних зв'язків, якщо це вигідно для дитини.