Question

Діалог-дискусія на тему: документознавства та українознавства (можна щось по реквізитам)

Answer 1

Дискусія (від лат. discussio - дослідження, розгляд) - діалогічний метод творчої діяльності групи осіб, побудований на публічному, відкритому, доброзичливому обговоренні актуального, але спірного питання і спрямований на певний позитивний результат. Дискусія - діалог не внутрішній, а зовнішній, відкритий.

Предметом дискусії не може бути другорядне, випадкове для конкретної аудиторії питання, воно має бути проблемним, важливим у цій ситуації й водночас викликати неоднозначні думки та пропозиції.

Справжня дискусія - не суперечка, не з'ясовування стосунків, вона передбачає об'єктивне й доброзичливе обговорення питання з обов'язковою повагою як до своїх прихильників, так і до опонентів, з опорою на особистісно-діалогічний стиль спілкування. Тому за результатами дискусії не може бути переможців і переможених.

Дискусія як метод вирішення проблеми зазвичай конструктивна, тобто спрямована на певний позитивний результат, на просування у розв'язанні спірного питання.

На думку фахівців з етики ділового спілкування54, організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний та заключний. На першому етапі формулюють тему дискусії й основні питання, які будуть винесені на колективне обговорення, визначити час і місце проведення дискусії. Здебільшого ефективність дискусії зумовлює вибір теми для обговорення, тому краще формулювати її проблемно. Якщо тема дискусії є занадто складною, доцільно зробити невеликий вступ, щоб учасникам було легше визначитися щодо основних понять.

На другому етапі обговорюють ті питання, які було винесено на порядок денний, виявляються позиції учасників, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання мислити активно.

Є певні вимоги до поведінки учасників дискусії:

o вони мають підготуватися до обговорення обраної теми й виявити готовність викласти свою позицію;

o кожен повинен уважно слухати інших і чути, про що саме вони говорять;

o усім бажано поводитися відповідно до загальноприйнятих етичних норм поведінки, не слід перетворювати дискусію на суперечку, не можна перебивати того, хто виступає, робити зауваження щодо особистісних якостей учасників.

Під час дискусії народжується багато різних думок, здебільшого полярних (від крайніх лівих до крайніх правих), і тоді учасники починають тяжіти до тих людей, думки яких для них є близькими.

Готуючи і проводячи дискусію, треба враховувати певні етичні та психологічні вимоги до неї: якщо учасники дискусії матимуть єдину мотивацію, то прагнутимуть знайти відповіді на питання, що їх хвилюють; якщо вони не будуть достатньо поінформовані про предмет обговорення, то не витрачатимуть час на дискутування з приводу "білих плям". Водночас, якщо вони матимуть вичерпну інформацію з питання, то дискусія не матиме сенсу. Коли дискусія відбуватиметься в атмосфері доброзичливості та поваги, то учасники розійдуться з почуттям задоволення від проведеної роботи.

Answer 2

Діалог-дискусія на тему: документознавства та українознавства

Учасники дискусії: 1. Олександр - студент, який вивчає документознавство 2. Ірина - студентка, яка вивчає українознавство

Олександр: Привіт, Ірино! Я зацікавлений дізнатись більше про українознавство. Можеш розповісти, що саме включає в себе ця наука?

Ірина: Привіт, Олександре! Звичайно, з радістю розповім. Українознавство - це галузь науки, яка вивчає українську культуру, історію, мову, літературу, мистецтво та інші аспекти українського життя. Ми досліджуємо традиції, звичаї, релігію та соціальні аспекти українського народу.

Олександр: Цікаво! А документознавство, яке я вивчаю, що включає в себе?

Ірина: Документознавство - це галузь науки, яка досліджує структуру, зміст та значення різних типів документів. Ми вивчаємо, як створюються, зберігаються та використовуються документи. Також, ми досліджуємо правила та норми оформлення документів.

Олександр: Чи можна сказати, що документознавство та українознавство мають якусь спільну сферу інтересів?

Ірина: Так, можна сказати, що є спільна сфера інтересів між цими двома галузями. Наприклад, документи можуть бути важливим джерелом інформації для українознавців. Вони можуть допомогти вивчати історію, культуру та інші аспекти українського життя. Також, документознавці можуть використовувати українознавчу літературу та джерела для дослідження та аналізу документів.

Олександр: Це цікаво. Чи можеш порекомендувати якісь літературні джерела або дослідження, які об'єднують ці дві галузі?

Ірина: Звичайно! Є багато цікавих книг, які поєднують українознавство та документознавство. Одна з них - "Документи української історії" від Івана Крип'якевича. Ця книга пропонує аналіз різних документів, які допомагають розкрити історію України. Також, "Документознавство: підручник" від Олександра Гарагуля може бути корисним джерелом для вивчення цієї галузі.

Олександр: Дуже дякую за рекомендації! Я з нетерпінням почну досліджувати ці джерела. Вони, безумовно, допоможуть мені розширити знання в галузі документознавства та українознавства.

Ірина: Нема за що! Я впевнена, що вони стануть корисними. Якщо у тебе будуть ще питання або потрібна будь-яка допомога, не соромся звертатися до мене.