Question

Хто такі пани-ліберали?​

Answer 1

Объяснение:

Лібералі́зм (фр. libéralisme) — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.

Зародився як ідеологія буржуазії у XVII столітті й остаточно оформився як ідейна доктрина до середини ХІХ століття.[1]

Лібералізм проголошує, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом поступу в суспільному житті. Спрямований на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод; обстоює абсолютну цінність людської особистості («особа важливіша за державу») та рівність всіх людей щодо прав особистості. Метою лібералізму є максимальне послаблення («пом'якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо), обстоює шлях мирного, реформаторського здійснення соціальних перетворень.

Лібералізм почав формуватися наприкінці XVII століття. Його джерелом була філософія та соціально-політична думка епохи Просвітництва (головним чином стосовно того, що кожна людина наділена певними правами) та ідеї гуманізму. Розквіт «класичного» лібералізму припав на першу половину XIX століття.

Ідеологічно лібералізм протистоїть, з одного боку, консерватизму та етатизмові (в питаннях про роль держави та допустимої швидкості змін у політиці), а з іншого боку соціалізму, комунізму, колективізмові тощо (в питаннях приватної власності перш за все, а також питаннях соціальної підтримки з боку держави).

До сучасних ліберальних доктрин належать, зокрема: неолібералізм, ордолібералізм, лібертаріанізм.

До відомих представників лібералізму належать: Джон Лок, Джеремі Бентам, Бенжамен Констан, Джон Стюарт Мілль, Ісайя Берлін, Карл Поппер, Сальватор де Мадар'яґа, Ральф Дарендорф, Арон Раймон, Фрідріх фон Гайєк.

Answer 2

Термін "пани-ліберали" часто використовується з іронією або критикою для опису певних політичних або громадських діячів, які виступають як прихильники ліберальних ідей і цінностей, але залишаються вибірково консервативними або не послідовними у своїх поглядах та діях.

У кожній країні та контексті "пани-ліберали" можуть мати різне значення, і цей термін може використовуватися для вказівки на політиків або громадських діячів, які, за думкою критиків, використовують ліберальний риторичний стиль або підтримують деякі ліберальні ідеї, але при цьому діють або голосують в інтересах бізнесу, великих корпорацій, чи інших груп, які можуть визначатися як консервативні або корпоративні.

Такий термін може варіювати у значенні залежно від контексту і політичних обставин, і його використання може бути полемічним.