Question

порівняйте жанри симфонії та сюїти на конкретних музичних творах . який з цих жанрів набув вершинного розквіту в єпоху класицизму.2. поясніть поняття симфонічний розвиток​

Answer 1

Симфо́нія — жанр оркестрової музики, великий твір для оркестру.

Сюї́та— цикл танців, у XIX—XX ст. — циклічна музична форма, складена з кількох контрастних частин.

Симфонічний розвиток - розвиток музичних інтонацій засобами симфонічної музики.

Складаючи музику до танцювальних вечірок, Бах ставився до неї серйозно. З зіставлення музики різних танців розвинувся новий жанр – сюїта. В музичний зміст своїх сюїт, з їх жвавістю і свободою, Бах вніс ще й роздуми про людські характери.

З плином часу сюїта була витіснена новими жанрами, а відродившись знову, стала більш різноманітною за змістом, формою, складом виконавців.

Римського-Корсакова захопила ідея засобами музичної мови знову розповісти людям про те, яка сила таїться в людині, наділений талантом невичерпного уяви.

Його сюїта складається з чотирьох частин, кожна з яких, маючи своє закінчене музичний і літературний зміст, самостійна і може виконуватися окремо.

У жанрі сюїти складали і інші композитори. «Картинки з виставки» були створені М. П. Мусоргського для фортепіано (пізніше їх оркестрував М. Равель) під враженням від відвідування посмертної виставки картин свого друга художника В. Гартмана. Дуже популярна сюїта норвезького композитора Е. Гріга з музики до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт»....

Answer 2

1. Порівняння жанрів симфонії та сюїти:

Симфонія та сюїта - це два різних жанри класичної музики, які мають свої особливості.

Симфонія:

• Симфонія - це музичний твір для оркестру, який зазвичай складається з чотирьох чи більше частин.
• Кожна частина симфонії може мати свою власну структуру, таку як соната, варіації, рондо тощо.
• Симфонії зазвичай більш серйозні та масштабні за своїм звучанням та композиційною структурою.
• Важливими композиторами, які створили видатні симфонії, є Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт та Людвіг ван Бетховен.

Сюїта:

• Сюїта - це музичний твір, який складається з різних частин, які можуть бути різних стилів та характерів.
• Частини сюїти можуть включати танці, інструментальні епізоди або аранжування музичних тем.
• Сюїти часто мають легкий, розслабляючий характер та виконуються в ансамблевому виконанні.
• Відомі приклади сюїт - "Щелкунчик" Петра Чайковського та "Водник" Бедріха Сметани.

2. Симфонія в епоху класицизму та поняття симфонічного розвитку:

Симфонія набула вершинного розквіту в епоху класицизму, особливо в роботах композиторів Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта та Людвіга ван Бетховена.

Класицизм - це музичний стиль, що розвивався приблизно від середини 18-го до початку 19-го століття. У цей період симфонія стала одним з найважливіших і популярних жанрів.

Симфонічний розвиток - це форма композиційної структури, яка характеризується розвитком музичних ідей та мотивів. Це одна з ключових особливостей класичної симфонії. Симфонічний розвиток зазвичай розташовується у третій частині симфонії (розширеному містічному положенні) та відрізняється від попередніх частин своєю комплексністю та різноманітністю.

У симфонічному розвитку музичні теми та мотиви обробляються, трансформуються, повторюються у різних варіантах та взаємодіють один з одним. Це створює музичну напругу, конфлікт та динаміку в симфонічному творі. Симфонічний розвиток зазвичай закінчується переходом до фінальної частини симфонії.

За часів класицизму симфонічний розвиток став дуже популярним і склався як важлива структурна частина симфонії. Він дозволяв композиторам розвивати теми та створювати музичну наррацію з різноманітними характерами і емоційними переходами.