Question

Що таке візантійський канон​

Answer 1

Ответ:

Византийский иконографический канон начал складываться самопроизвольно, затем его положения были узаконены Вселенскими соборами, церковью и традицией, но то, что сегодня понимается под «византийским стилем» иконописи формировалось постепенно, на протяжении столетий.

Однако, сегодня мы можем об этом рассуждать спокойно – «над нами не каплет», но в те далекие времена принятие и распространение основных положений иконографического канона было жизненно необходимо. Прежде всего, была осуществлена строгая регламентация всей церковной жизни. Все догматы и обряды православной церкви были признаны сформировавшимися, боговдохновенными и неизменяемыми

Answer 2

Візантійський канон відноситься до сфери церковного права та духовної практики Візантійської імперії, яка існувала протягом багатьох століть на території Східної Європи та Близького Сходу. Це був збірник церковних законів, норм, канонів та практичних вказівок, які регулювали різні аспекти церковного життя та ієрархічної організації Візантійської церкви.

Візантійський канон охоплював різні аспекти церковного життя, включаючи духовний лад, моральні норми, ритуальні обряди, адміністративну структуру церкви, санкції за порушення церковних правил та інші аспекти. Він включав також важливі норми щодо взаємовідносин між духовенством та світською владою, внутрішньоцерковних спорів, розподілу влади між церковними ієрархами та інші питання.

Візантійський канон складався зі збірки канонів, прийнятих на церковних соборах, а також зі звичаєвого права, рішень ієрархічних представників церкви та практики, що виникла з часом. Один з найважливіших зборів, на якому були прийняті важливі канони, це Нікеjsький ІІ собор (787 рік), на якому було схвалено використання ікон у церковному обряді та проголошено їхню шанобливу повагу, що мало велике значення для розвитку православної та інших християнських традицій.

Візантійський канон відіграв важливу роль у формуванні церковного життя та православної традиції. Цей збірник вплинув на розвиток церковного права і практики в Східній Європі та частково вплинув на розвиток канонічного права у римо-католицькій церкві.