Question

Виразне читання поезії Ліни Костенко «Апологія лицарства» Там, за віками, за гірким туманом, де трубить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався – оберіг. Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над життя. І що там смерть з великою косою? – Мужчина, лицар, сонячне дитя! В моїх садах мелодії Провансу, і жінка, жінка, жінка всіх віків! За неї лицар гинув без авансу, вона чекала цокоту підків. В монастирях, фортецях і столицях, з глухих палаців, схожих на тюрму, якщо він лицар, - о, якщо він лицар! – вона троянду кидала йому. Гриміли вальси, пурхали амури, давили будні, смикала сім’я, - жіноча туга билася об мури: де лицар мій, молитва де моя?! І хоч в’яжіть, хоч плітку або клітку, хоч бозна-хто розкаже бозна-де, якщо він лицар – жінка кине квітку, на все життя очима проведе. Про що йдеться у вірші? Напишіть розгорнуту відповідь

Answer 1

Поезія Ліни Костенко "Апологія лицарства" відображає тему любові, честі, вірності та жіночої сили в середньовічному світі. У вірші описується ідеалізоване уявлення про лицарство, де любов і честь вважаються найвищими цінностями. Автор використовує образ лицаря, який є символом мужності, вірності та готовності встояти за свою кохану.

У поезії зображено жіночу силу, яка вистояла в складних умовах середньовічного світу. Жінка в поезії є символом кохання, ніжності і вірності, заради якої лицар готовий встояти в будь-яких випробуваннях.

Також вірш відтворює образ лицарського життя, його романтику та високі ідеали, які протистоять буденності і життєвим труднощам.

В цілому, "Апологія лицарства" відображає важливі аспекти середньовічного життя, такі як кохання, честь, вірність та романтика лицарського життя.