Question

Про що йдеться у вірші? Поезія «Апологія лицарства» Там, за віками, за гірким туманом, де трубить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався – оберіг. Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над життя. І що там смерть з великою косою? – Мужчина, лицар, сонячне дитя! В моїх садах мелодії Провансу, і жінка, жінка, жінка всіх віків! За неї лицар гинув без авансу, вона чекала цокоту підків. В монастирях, фортецях і столицях, з глухих палаців, схожих на тюрму, якщо він лицар, - о, якщо він лицар! – вона троянду кидала йому. Гриміли вальси, пурхали амури, давили будні, смикала сім’я, - жіноча туга билася об мури: де лицар мій, молитва де моя?! І хоч в’яжіть, хоч плітку або клітку, хоч бозна-хто розкаже бозна-де, якщо він лицар – жінка кине квітку, на все життя очима проведе.

Answer 1

У вірші "Апологія лицарства" йдеться про лицарські ідеали, про вічну тему кохання і пошуку внутрішньої краси. Лицарство в поезії символізує відданість, мужність, героїзм і відчуття відповідальності. Вірш описує, як кохання і честь були важливішими за життя, як жінка була втіленням краси і вічного талісману, заради якого лицарі готові були йти на ризик і виконувати подвиги. Також вірш описує тугу жінок, які чекають на своїх лицарів, їхню вірність і безмежну любов.

У загальному, вірш "Апологія лицарства" відображає теми кохання, відданості, честі, мужності та вічних ідеалів, які відображаються через образи лицарів і жінок у поезії.