Question

Написати твір-мініатюру: "Чи доводилось тобі бачити в житті приклад непоказної самопожертви? допоможіть​

Answer 1

Ответ:

Останній листок" — зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви

(за однойменною новелою О'генрі)

Видатний американський письменник О'генрі писав свої новели з життя звичайних мешканців Америки свого часу. Тому його твори мали такий великий успіх серед читачів. Вони були близькі кожному, бо кожен міг побачити в персонажах новел своє особисте оточення, або навіть уявити себе одним з головних героїв. Але, на відміну від реальних життєвих подій, новели О'генрі часто мають щасливу кінцівку.

Однією з найкращих новел письменника є "Останній листок". Почуття безкорисної дружби та самовідданості між молодими дівчатами та старим художником захоплюють своєю щирістю та чистотою.

Сью та Джонсі — дві подруги, яких поєднує життя. Вони, як сестри, поділяють разом і домівку, і їжу, свої незгоди та радощі. їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної допомоги, віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.

Старого Бермана пов'язує з дівчатами почуття щирого бажання допомогти. Його опікування молодими художницями виникло із потреб його душі і як досвідченого художника, і як людини, яка почуває себе самотньо і під кінець життя поспішає витратити свої батьківські почуття. Він намагається полегшити дівчатам умови існування і хвилюється за них більше, ніж за себе.

Answer 2

Одного літнього дня, коли сонце променями розпалювало вулиці, я стояв біля зупинки громадського транспорту, чекаючи автобус. Захоплений своїми думками, я не помітив, як зірвався листок з моєї руки та полетів у відкритий люк каналізаційного люку, що знаходився поруч.

Мені стало дуже сумно, адже цей листок був для мене дуже важливим. Я навіть не замислювався, але відчуття втрати та розчарування перетворили моє обличчя на сумне. Здавалося, що це була просто мала неприємність, але тоді я побачив стареньку жінку, що йшла повз. Вона помітила мою пригнічену поставу та питаюче подивилася на мене.

Старенька жінка підійшла до каналізаційного люка, на який впав мій листок, та дрібними рухами почала його витягувати. Це було неймовірно, адже люк був важким та грязним. Вона клацнула зубами, працюючи з усіх сил, аж поки нарешті витягла листок з-під металевої решітки.

Я був вражений. Ця жінка, яка могла б бути моєю бабусею, витратила свої сили та зусилля, щоб допомогти мені. Це був приклад непоказної самопожертви, коли люди допомагають іншим без надії на визнання або подяку.

Я підійшов до старенької жінки, дякуючи їй зі всієї душі. Вона посміхнулася та сказала, що це було незначне зусилля в порівнянні з тим, яке вона була здатна зробити. Я зрозумів, що самопожертва - це не тільки великі вчинки, але й незначні, але важливі, дрібниці, які можуть змінити наше життя.

З того дня я навчився бачити і цінувати непоказну самопожертву. Я бачу її в людях, які роблять добрі справи без великих слів та гучних дій. Цей приклад старенької жінки назавжди залишився у моєму серці та нагадує мені, що навіть найменші дії можуть мати велике значення.