Question

Упізнайте героя за цитатою і впишіть у таблицю. «...свіже, жваве, по-дитячому юне личко, з блискучими чорними очима та невимовно привабливою усмішкою, що пропікала душу...» «Вона була ні гарна, ні погана із себе. Важко й бути гар- ною в такі роки. Однак вона вміла так причаровувати до себе найстатечніших козаків...» «...вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ніжки були такі тоненькі (...) А зате ззаду був він точнісінько губерн- ський стряпчий в мундирі, бо в нього теліпався хвіст, та- кий гострий та довгий, як теперішні мундирні фалди...» «...він підійшов до неї ближче, кашлянув, усміхнувся, до- торкнувся своїми довгими пальцями до її оголеної повної руки і промовив з таким виглядом, у якому виявлялося і лукавство, і самовдоволеність: “А що це у вас, велеліпная Солохо?”» «Ні, немає вже снаги перемогти себе! Час покласти край усьому, пропадай душа, піду втоплюся в ополонці, та й по- минай як звали!» «...старий... ледачий та вайлуватий, а до дяка від хати не так вже й близько: дорога йшла поза селом, повз вітряки, повз кладовище, обминаючи яр». «У тебе нові черевики. Ой, які ж хороші! І з золотом! До- бре тобі... в тебе є така людина, яка все тобі купує...» «Сховай мене куди-небудь... мені не хочеться тепер зустрі- тися з дяком». СРОЧНО!!!! будь ласка!!

Answer 1

Герой Цитата

Леся | «...свіже, жваве, по-дитячому юне личко, з блискучими чорними очима та невимовно привабливою усмішкою, що пропікала душу...»

Оксана | «Вона була ні гарна, ні погана із себе. Важко й бути гар- ною в такі роки. Однак вона вміла так причаровувати до себе найстатечніших козаків...»

Журавко | «...вузенька мордочка, яка безнастанно вертілася на всі боки та нюхала все, що тільки траплялося, закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ніжки були такі тоненькі (...) А зате ззаду був він точнісінько губерн- ський стряпчий в мундирі, бо в нього теліпався хвіст, такий гострий та довгий, як теперішні мундирні фалди...»

Солоха | «...він підійшов до неї ближче, кашлянув, усміхнувся, до- торкнувся своїми довгими пальцями до її оголеної повної руки і промовив з таким виглядом, у якому виявлялося і лукавство, і самовдоволеність: “А що це у вас, велеліпная Солохо?”»

Микола | «Ні, немає вже снаги перемогти себе! Час покласти край усьому, пропадай душа, піду втоплюся в ополонці, та й по- минай як звали!»

Січкар | «...старий... ледачий та вайлуватий, а до дяка від хати не так вже й близько: дорога йшла поза селом, повз вітряки, повз кладовище, обминаючи яр».

Катря | «У тебе нові черевики. Ой, які ж хороші! І з золотом! Добре тобі... в тебе є така людина, яка все тобі купує...»

Галина | «Сховай мене куди-небудь... мені не хочеться тепер зустрі-тися з дяком».

Answer 2

Цитати згадують різних героїв, тому потрібно додаткові вказівки або контекст, щоб визначити конкретного героя.