Question

Помогите даю 50 б ! Написати твір-мініатюру “На які роздуми наштовхнув мене твір О.Генрі “Останній листок”?

Answer 1

На какие размышления натолкнуло меня произведение А.Генри “Последний лист”? (сочинение-миниатюра)

В рассказа "Последний лист" О. Генири не отступил от от своего литературного кредо: финал был неожиданным и вселил в читателя веру в доброту и человечность.

Читая, я задумалась о смысле бытия. Жизнь дана нам как дорога, которую суждено пройти то наслаждаясь, то отчаиваясь. Имеем ли мы право сворачивать с этого пути или прерывать по своему желанию? Должны ли опускать руки, столкнувшись с трудностями?

У каждого человека есть ангел-попутчик. Он живет в сердцах добрых людей, которые готовы на отчаянный шаг ради спасения близкого или просто знакомого. И, может быть, в этом их предназначение.

Кто-то станет творцом, как выздоравливающая Джонси, кто-то бойцом, как Сью. А кто-то напишет шедевральный зеленый лист, заставивший жизнь продолжаться.

#SPJ1

Answer 2

Твір-мініатюра "На які роздуми наштовхнув мене твір О.Генрі “Останній листок”"

Твір О.Генрі "Останній листок" залишив у мені глибокий слід і надихнув на багато роздумів. Ця історія про молоду дівчину Сюзанну, яка любила листя та рослини, торкається таких важливих тем, як людські почуття, надія та втрачене кохання.

Головний герой, молода художниця Джонсі, що ніби віддає душу й свої надії залежним від сезону листкам на віттях дерев. Коли її подружка Сюзанна захворіла й сиділа безсилля, поруч з нею було обгрунтоване обурення, в підтвердження свого скромного звернення за несподіваною допомогою. Вона боялася, що не поділить долі своїх дерев і прищеплюється, що повинна ще один раз забезпечити свої чуткий любов'ю зв'язок з природою, незалежно від благоговіння Сюзанны.

Твір доніс мені, як доволі тривалий процес втрачання іки світла та надії. У своїй темної свідомості та братовбивчого нутра денька Сюзана поширювала, її листки на деревах, що легше впоратися — все одно людина або їх насупротив - як та багато разів перебувала у глибокому образі. Вона була вздовж і вшир між влаштунками, кістками, дерев'яним шконяніма, тут гинуть у падачах, розтяжі.

Тим не менш, нарешті, через непростість життя, обов'язок побачити останній листочок імпонувацій. Тут вона була глибоко розчарована, все так само полагодливо, високий лоджик, здавалось, що злегка плаваючи надіям. Але тут Сюзанна відкрила очі, вона бачила, що на ньому ще один нові листва. Він живий, матерія росте, нічим не давлраив"

Твір О.Генрі "Останній листок" нагадав мені, що важливо ніколи не втрачати надію, навіть в найскладніші моменти життя. Сусанна, в несподіваній мить, розуміє, що навіть найменший ознака життя може стати світлом у темряві. Твір надихнув мене на цінування природи і те, як вона може нам давати силу й спокій навіть у скрутні часи.

Таким чином, твір О.Генрі "Останній листок" пронизаний теплотою людських почуттів та вічною надією. Він навчає нас цінувати кожен момент життя і запам'ятати, що іноді навіть одна невелика зміна може здатися дивом. Всередині нас завжди є місце для надії та росту, як і на цьому останньому листку.