Question

Твір-роздум на тему Чи можливе духовне перетворення Раскольникова

Answer 1

Ответ:

У творчій майстерні письменника складається складний сюжетний задум, який включає наболілі питання сучасної моралі, філософії. Про задум роману «Злочин і покарання» у вересні 1865 року Достоєвський сповіщає редактора журналу «Російський вісник» М. Н. Каткова, повідомляючи його в листі повний план задуманого твору : «Дія сучасна, в нинішньому році. Молода людина, виключена із студентів університету, міщанин за походженням, і що живе в крайній бідності, по легковажності, по хиткості в поняттях, піддавшись деяким дивним »недокінченим» ідеям, які носяться в повітрі, наважився разом вийти з кепського свого становища. Він наважився убити одну стару, титульного радника, що дає гроші на відсотки». Майже місяць він проводить після вбивства до остаточної катастрофи. Ніяких підозр немає і не може бути. Тут-то і починається увесь психологічний процес злочину. Нерозв’язні питання встають перед вбивцею, несподівані почуття мучать його серце. Божия правда, земний закон бере своє, і він кінчає тим, що змушений сам на себе донести. Змушений, щоб, хоча загинути на каторзі, але повернутися знову до людей; почуття роз’єднаності з людством, яке він відчув після скоєння злочину, замучило його. Закон правди і людська природа узяли своє… Злочинець сам вирішує прийняти муки, щоб спокутувати свою провину.

Объяснение:

Answer 2

Духовне перетворення Родіона Раскольникова, головного героя роману Федора Достоєвського "Злочин і кара", є однією з ключових тем твору. Раскольников - це інтелектуальний, але зламаний молодий чоловік, який намагається знайти своє місце в суспільстві та розібратися зі своїми ідеями про правосуддя і мораль. Такий процес духовного перетворення не тільки можливий, але й є однією з центральних ідей твору.

На початку роману Раскольников вірить, що інтелектуальна сила і глибока міркування дозволяють йому перебороти звичайні моральні принципи. Він вбачає себе "надлюдиною" (по його власному тлумаченню) і вважає, що він має право взяти життя іншої людини (старої злиденної лякарки) для досягнення своєї мети - вирватися з нищеного становища і переосмислити своє існування.

Однак, після вбивства і подальшого спостереження за наслідками своєї дії, Раскольников починає переживати внутрішній конфлікт. Він не може виправдати свої дії перед самим собою і страждає від почуття вини та страху перед виявленням правди. Цей стан емоційного розладу і душевних мук спонукає героя до поступового духовного перетворення.

До ключових моментів цього процесу можна віднести зустріч Раскольникова з молодою дівчиною Сонею Мармеладовою, яка займається проституцією. Ця зустріч дає Раскольникову можливість почути щиру сповідь Соні, дізнатися про її терпіння, сильний дух і внутрішню чистоту душі, не дивлячись на її життєві негаразди. Це робить глибокий вплив на Родіона, допомагаючи йому усвідомити, що духовне багатство та справжнє щастя не можуть бути досягнуті через криваві злочини.

Поступово Раскольников розуміє, що справжнє духовне перетворення полягає в прощенні самого себе, у покаянні та зміні своєї життєвої позиції. Він визнає свою вину і піддається владі сумління. Цей процес є болісним і складним, але саме він допомагає Раскольникову знайти внутрішній мир і знову стати справжнім людиною.

У кінці роману Раскольников визнає свої помилки, віддається в руки правосуддя і стає прикладом того, як навіть найбільші злочинці можуть знайти шлях до духовного перетворення та покаяння. Таким чином, Достоєвський демонструє, що духовне перетворення Раскольникова є можливим і необхідним кроком до справжнього змінення душі його героя, яке відбивається на більш широкому рівні - у всьому суспільстві.