Question

Дайте розгорнуту відповідь на запитання: Порівняйте історичні умови розвитку культури доби розквітуРусі-України (наприкінці Х-у першій половині ХІ ст.) та за добироздробленості . Чим вони відрізнялись(не менше трьох положень) тав чому були схожі (не менше трьох положень)?​

Answer 1

ОСВІТА І НАУКОВІ ЗНАННЯ

У Русі-Україні, як і раніше, діяли школи при церквах і монастирях. Можна було здобути також домашню освіту. Написи (епіграфічні пам’ятки) на побутових речах, графіті, берестяні грамоти свідчать про високий рівень поширення грамотності серед населення Русі-України. Книжне навчання було доступне для представників різних верств суспільства. Були навіть осередки навчання для дівчат. У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.
Негативний вплив на розвиток культури справляли князівські чвари та міжусобиці.

Освіта. Розвиток наукових знань. У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».

У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків.
Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст. перебувала в стані розквіту. Зберігалися культурні традиції попередніх часів. На розвиток культури позитивно впливало розширення знань про надбання інших сусідніх народів.

Значними осередками культури залишалися церкви та монастирі. Розвивалася і народна культура: усна народна творчість, прикладне мистецтво.

Answer 2

Розквіт Русі-України у кінці Х століття та першій половині ХІ століття та доба добироздробленості, яка слідувала за ним, відрізнялись та мали спільні риси у багатьох аспектах.

Розквіт Русі-України (кінець X - початок XI століття):

1. Політичні умови:

   • Розквіт Русі-України характеризувався формуванням князівств та князівських держав, таких як Київська, Чернігівська, Переяславська. Політичний ландшафт включав об'єднані князівства та боротьбу за владу.

2. Культурний розвиток:

   • В цей період спостерігалася активна культурна діяльність, зокрема в галузі письменства. Створювалися перші пам'ятки письмової літератури, такі як "Повість временних літ" та "Слово о полку Ігоревім".

3. Економічна діяльність:

   • Розвиток торгівлі та економіки був пов'язаний з активністю на ріках, зокрема Дніпро, який використовувався для транспортування товарів.

Доба добироздробленості (XI-XIII століття):

1. Роздробленість та феодальна анархія:

   • В цей період влада розділялася між багатьма дрібними князівствами, що призводило до феодальної анархії. Відсутність централізованої влади призводила до конфліктів і територіальної роздробленості.

2. Зменшення культурної активності:

   • З роздробленістю влади спостерігалося зменшення культурної активності, в порівнянні з попереднім періодом. Письменство втратило певну активність, і створювалися менше значущі літературні та культурні твори.

3. Економічна нестабільність:

   • В умовах роздробленості спостерігалися економічні труднощі. Торгівля та економіка стали менш стабільними через конфлікти між князівствами та відсутність спільної економічної політики.

Схожі риси:

1. Вплив православ'я:

   • Обидва періоди були сильно пов'язані з православ'ям. Церква відігравала важливу роль у формуванні ідентичності та культурних цінностей.

2. Зовнішні впливи:

   • Обидва періоди стикалися з впливами інших культур і народів. Наприклад, князівства Русі-України взаємодіяли з Візантією та іншими сусідніми народами, що залишало слід у культурі та економіці.

3. Сільське господарство:

   • В обох періодах сільське господарство відігравало важливу роль у економіці, а землеробство було основним засобом існування.

Отже, хоча обидва періоди відрізнялись за політичним ландшафтом, рівнем культурної активності та економічною стабільністю, вони також мали спільні риси в аспектах культурного впливу, контактів з іншими цивілізаціями та значущості сільського господарства.