Question

СРОЧНО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 1. Вкажіть причини і передумови поліцентричності (політичного роздроблення) руської держави. На які князівства розпалася держава? 2. В яких історичних умовах розгортали свою діяльність Володимир Мономах та його син Мстислав? Як ці умови вплинули на політику князів? 3. Які чинники, на вашу думку, сприяли зміцненню Волинського і Галицького князівства у другій половині ХІІ ст. 4. Зіставте історичні умови розвитку культури доби розквіту Русі-України (наприкінці Х- у І першій половині ХІ ст.) та за доби поліцентричності (роздробленності). Чим вони відрізнялися, а в чому були схожими?

Answer 1

Відповідь:

1. Процес політичного роздроблення Руської держави був результатом ряду причин і передумов, серед яких можна виділити наступні:

Князівські та боярські розбрати та боротьба за владу над територіями.

Військові походи монголо-татарських орденів, які призвели до знищення багатьох руських міст та сіл, а також до поневолення Русі.

Розширення території держави та зростання чисельності населення, що призвело до збільшення кількості князівств та до втрати централізованості влади.

Конфлікти з сусідніми країнами, які призвели до розпаду держави на окремі територіальні одиниці.

У результаті розпалася на окремі князівства, серед яких можна виділити Київське, Галицьке, Волинське, Чернігівське, Переяславське та інші.

2.  Володимир Мономах та його син Мстислав розгортали свою діяльність у складний період історії Київської Русі, коли держава вже почала розпадатися на окремі князівства. Умови, в яких вони діяли, вплинули на політику князів наступним чином:

Володимир Мономах намагався зберегти єдність держави та зміцнити владу центрального князя, зокрема шляхом зміцнення місцевих самоврядувань та обмеження влади бояр.

Мстислав намагався зберегти владу свого князівства та розширити його територію, а також боротися з конкурентами за владу на Київській Русі.

3.Зміцненню Волинського і Галицького князівства у другій половині ХІІ століття сприяли такі чинники:

відсутність великих конкурентів у цій частині Русі-України, оскільки Київська Русь була роздробленою на окремі князівства;

зручне географічне розташування на перехресті торгових шляхів між заходом і сходом;

активна торгівля з польськими та угорськими купцями;

підтримка культурного життя та розвитку освіти в князівствах;

зміцнення влади князів завдяки шлюбам зі шляхетськими родинами.

4.Доба розквіту Русі-України (наприкінці Х-у І першій половині ХІ ст.) та доба поліцентричності (роздробленості) мають яскраві відмінності, але й схожі риси.

Розквіт Русі-України був пов'язаний із зміцненням князівства як цілісної держави. З'явилися нові міста, розвивалася торгівля, зростала роль церкви та духовенства, що сприяло розвитку культури. Культура того часу мала релігійний характер, пріоритетними були релігійні та моральні цінності. Розвивалися такі види мистецтва, як архітектура, іконопис, література. Символом цього періоду стали такі твори, як Іпатіївський літопис, "Слово о полку Ігоревім", "Повість временних літ".

У період поліцентричності (роздробленості) культура розвивалася у різних князівствах окремо, кожен князь прагнув виокремитися своїм культурним життям. Внаслідок цього відбулася розширення мистецьких форм та відмінностей у культурі різних регіонів. Окремі князівства, такі як Галицько-Волинське князівство, зберігали народні традиції та культурні особливості, що вплинуло на розвиток національної свідомості. Культура того часу стала менш релігійною та більш світською, з'явилися нові жанри літератури, наприклад, пісенна поезія, народні казки та легенди. Проте, цей період був пов'язаний з більшою військовою напругою, що відбилося на культурному розвитку. З'явилися нові теми та образи у мистецтві, пов'язані зі збройними конфліктами та боротьбою за владу.

У добу розквіту Русі-України насамперед розвивалися духовна та релігійна культура. У цей період на Русі з'явилася перша писемна література, зокрема, літописи, які мали важливе значення для збереження історії та культурної спадщини. Також розвивалися архітектура, музика та живопис, з'явилися перші монастирі, які стали центрами культури та освіти. В цей період на Русі формувалася спільна культурна ідентичність, зокрема, через розвиток церковнослов'янської літератури та пізніше - утворення Київської Русі.

Отже, можна сказати, що доба розквіту Русі-України та доба поліцентричності (роздробленості) відрізнялися за своїми головними характеристиками - у першому випадку культура розвивалася в рамках спільного культурного простору, зосередженого навколо Києва та церковної культури, а в другому - була розсіяна по різних князівствах та зберігала більше національно-регіональний характер. Однак обидва періоди були важливими для формування та розвитку української культури та ідентичності.

Пояснення :

Answer 2

1. Поліцентричність (політичне роздроблення) руської держави в ХІ столітті була наслідком кількох причин і передумов:

   • Смерть Ярослава Мудрого (1054 рік) призвела до поділу держави між його синами за системою гавеління, де кожен син отримував окремий уряд і територію. Це призвело до ділень на окремі князівства.
   • Зростання національних та регіональних інтересів різних князів та їхніх дружин. Кожен князь намагався збільшити свої володіння та вплив на сусідні території.
   • Внутрішні конфлікти і боротьба за владу в династіях князів.
   • Зовнішні загрози з боку постійно нападаючих половців та інших варварських народів також вплинули на роздробленість держави.

   Держава розпалася на окремі князівства, такі як Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке та інші.

2. Володимир Мономах та його син Мстислав діяли в першій половині XI століття, в умовах, коли Русь-Україна переживала складні часи. Основні історичні умови включали в себе:

   • Постійні напади половців та інших варварських племен.
   • Внутрішні конфлікти та боротьбу за владу між князями.
   • Спроби об'єднання різних князівств під владою одного князя, такі як Володимир Мономах, який спробував об'єднати руські землі.

   Ці умови вплинули на політику князів, які намагалися зміцнити свою владу, борючись з зовнішніми загрозами та внутрішніми протиріччями.

3. Зміцненню Волинського та Галицького князівства у другій половині XII століття сприяли такі чинники:

   • Волинське та Галицьке князівства були розташовані на заході Русі і менше відчували тиск половців, що давало їм можливість розвиватися більш спокійно.
   • Сприяння розвитку міст і торгівлі на заході Русі, що сприяло економічному зростанню цих князівств.
   • Встановлення добросусідських відносин з Польщею та Угорщиною, що дозволило князівствам отримати підтримку у випадку конфліктів.

4. Розквіт культури доби Русі-України (X-І перша половина XI століття) відрізнявся від доби поліцентричності (роздробленності):

   • В добу розквіту культури, князі, зокрема Ярослав Мудрий, сприяли розвитку освіти, мистецтва та літератури, засновуючи школи і сприяючи перекладам іноземних текстів.
   • У добу поліцентричності, внаслідок роздробленості держави, культурний розвиток був менш координованим та систематизованим. Кожне князівство розвивало свою культуру відокремлено від інших.
   • Проте обидва періоди відзначалися певними спільними рисами, такими як вплив християнства на культуру, використання кирилиці в літературі та мистецтві, та збереження деяких традицій і обрядів.

   Однак розквіт культури в добу Русі-України був більш системним та організованим, в той час як в добу поліцентричності культурний розвиток був більш фрагментарним.