Question

Російський та американський соціолог і культуролог Питирим Сорокін відзначав у середині XX ст.: «Як комерційний товар для розваг, мистецтво дедалі частіше контролюється торговельними ділками, комерційними інтересами й віяннями моди... Подібна ситуація творить з комерційних ділків вищих цінителів краси, змушує художників підкорятися їхнім вимогам, що нав’язуються до того через рекламу й інші засоби масової інформації». • Спробуйте спростувати або підтвердити слова вченого. Американський політолог Збігнев Бжезинський любив повторювати фразу, що стала крилатою: «Якщо Рим дав світу право, Британія — парламентську систему, Франція — культуру й республіканський устрій, то сучасні США дали світу науково-технічну революцію та масову культуру». • Як Ви розумієте ці слова? • Чи згодні ви з особливою роллю США як «законодавця моди» у сфері масової культури? Проілюструйте відповіді на ці запитання прикладами з історії початку XX ст. та сьогодення. Американському кіносценаристу Ричарду Молтбі належать слова про те, що масова культура «...дозволяє нам утекти, але не звідкись і не кудись, а від власного утопічного «я»... Якщо злочин масової культури полягає в тому, що вона взяла наші мрії, упакувала їх, а потім знову продала нам, то існує також її позитивний аспект: вона забезпечує нас мріями, настільки різноманітними, що самі ми нізащо б їх не вигадали». • Чи згодні ви з тим, що масова культура «забезпечує нас мріями»? Наведіть приклади з відомих Вам кінофільмів. На думку українського філософа й культуролога Галини Лозко, необхідною є нейтралізація негативного впливу масової культури наформування національної самосвідомості, «уміння дати відсіч чужому, зокрема відмовитися від чужих цінностей, навчитися відрізняти своє від рідного». • Чи погоджуєтесь ви з думкою філософа? • Чи вважаєте ви, що масова культура стала загрозою для національної культурної традиції, загрожує втратою духовності, перешкоджає збереженню культурної самобутності?

Answer 1

Відповідь:

Пояснення:
На фото відповідь >.<
Мабуть правильно)

Answer 2

Аналіз словацького соціолога Питирима Сорокіна: Питирим Сорокін діагностує певну комерціалізацію мистецтва та культури в середині XX століття, вказуючи на вплив торговельних інтересів і моди на цю сферу. Його точка зору може бути підтверджена в деяких аспектах:

1. Реклама та комерціалізація: Справді, з часом, масова культура та мистецтво стали все більше відомі завдяки рекламі і комерційним інтересам. Кіно, музика, література, театр та інші форми мистецтва стали предметами комерційного інтересу. Продаж культурних продуктів став важливим сегментом господарства.

2. Вплив на художників: Комерціалізація може впливати на творчий процес художників, оскільки вони можуть відчувати тиск створювати те, що буде продаватися, а не те, що вони хочуть виразити. Це може обмежувати творчу свободу.

Проте варто відзначити, що не всі аспекти масової культури були негативними. Споживачі мали доступ до різноманітних культурних виразів та розваг, і це могло відкривати для них нові можливості та надавати засоби для самовиразу.

Щодо висловлювання Збігнева Бжезинського про роль США: Бжезинський зазначав важливу роль США у сфері науково-технічної революції та масової культури. Це може бути підтверджено в ряді аспектів:

1. Наукові досягнення: США дійсно відіграли важливу роль у наукових досягненнях, зокрема у розробці інформаційних технологій, космічних дослідженнях і медицині.

2. Масова культура: Голлівуд і американська музика домінували на світовій арені, впливаючи на культурні тенденції у багатьох країнах.

Американська масова культура справді стала своєрідним глобальним стандартом, і багато культурних виразів походять або впливають на американську культуру. Однак це також може викликати питання щодо різноманітості та збереження культурної самобутності.

Щодо слова американського кіносценариста Річарда Молтбі: Молтбі вказує на дуалістичний характер масової культури. Якщо вона може комерціалізувати та відбирати наші мрії, то водночас надає нам різноманітні мрії, які можуть надихати та підтримувати нас. Це може бути істинним в багатьох випадках.

Наприклад, багато фільмів, які стали класикою масової культури, надихнули і вплинули на глядачів. Фільми, такі як "Форрест Гамп", "Зоряні війни", "Титанік", "Гаррі Поттер" і багато інших, мали значний культурний вплив та дали глядачам можливість мріяти та співчувати героям.

Щодо думки Галини Лозко: Думка Галини Лозко про необхідність нейтралізації негативного впливу масової культури на формування національної самосвідомості та вміння відрізняти своє від чужого може бути обґрунтованою. Культурна самобутність і національна ідентичність є важливими аспектами для збереження культурного різноманіття та духовної розмаїтості.

Масова культура може загрожувати цим аспектам, оскільки може пропагувати однорідність та асиміляцію. Збереження власної культурної традиції і самобутності може бути важливим завданням для багатьох країн та сприяти збереженню культурного багатства.

Загалом, обговорювана проблема складна і має багато аспектів, і відповіді на запитання залежать від особистих переконань і культурного контексту кожного індивіда.