Question

Якими були характерні риси економічної політики російського уряду в Наддніпрянській Україні в пореформенний період?

Answer 1

Ответ:

. Економічна політика імперського уряду Наддніпрянській Україні в пореформений період

Реформи 60–70-х рр., попри їх обмеженість, створили умови для економічного розвитку, уможливили, хоч і запізнілу, індустріалізацію. Її темпи в пореформений період були дуже високими. Особливо це відчувалось у Наддніпрянській Україні, де за кілька років сформувалися цілком нові галузі промисловості. Промисловий розвиток супроводжувався змінами і в інших сферах життя: всі головні міста сполучили між собою новоутворені залізниці, розгорталися процеси урбанізації, складалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо.

Проте політика імперського уряду не була розрахована на те, щоб Наддніпрянщина скористалася зі свого економічного розвитку. Дотримуючись традиційної політики використання економічного потенціалу українських земель задля задоволення загальноімперських потреб, російський уряд використовував для цього у пореформену добу нові форми.

Одним із них стали залізниці. Вони розглядалися як найзручніший засіб переміщення, в разі потреби, військових контингентів до будь-якого регіону імперії. Після завершення будівництва залізниць ними з Наддніпрянщини до центру імперії доправляли продукти й сировину, а звідти надходили готові вироби з російських підприємств. Внаслідок цього Наддніпрянщина втягувалася до загальноросійського ринку, відповідно до тієї ролі, яку їй визначила імперія.

Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянська Україна давала 26% загальноімперського прибутку, одначе на власні потреби використовувала не більше половини від цієї суми. Решта покривала потреби інших регіонів імперії. Засобом перекачування капіталів з українських губерній до центру стала також політика ціноутворення. Ціни на сировину, що відправлялася з Наддніпрянщини, були набагато нижчими, ніж вартість російських товарів, які надходили з імперського центру. Внаслідок цього українські капітали фінансували розвиток інших регіонів.

Використання економічного потенціалу Наддніпрянщини проявлялося також у тому, що пріоритет надавався тим галузям української економіки, які мали задовольняти імперські потреби (вугледобувна, металургійна, залізорудна), тоді як ті, що могли скласти конкуренцію російським підприємцям (легка промисловість), підтримки не одержували. Внаслідок цього швидкими темпами розвивалися сировинні галузі, а інші помітно відставали. Напередодні першої світової війни Наддніпрянщина давала 72% усього видобутку сировини в імперії та лише 15% виробн

Объяснение:

Answer 2

Економічна політика російського уряду в Наддніпрянській Україні в пореформенний період (після скасування кріпосництва в 1861 році і до початку Першої світової війни) включала в себе кілька характерних рис:

1. Індустріалізація і розвиток промисловості: Російський уряд сприяв індустріалізації регіону, спрямовуючи інвестиції в будівництво фабрик, заводів, та інших підприємств. Зокрема, була активно розвивана вугільна, металургійна та текстильна промисловість. Це призвело до збільшення обсягу виробництва та залучення робочої сили в цих галузях.

2. Земельна реформа: Уряд провів ряд земельних реформ, спрямованих на реорганізацію власності на землю. Зокрема, було скасовано обов'язкові податки для селян, що передбачало викуп землі від поміщиків. Це дозволило багатьом селянам стати власниками землі і покращити їхні економічні умови.

3. Залучення іноземних інвестицій: Російський уряд стимулював іноземні інвестиції в регіоні, що сприяло залученню капіталу та технологій для розвитку промисловості. Іноземні інвестори, зокрема з Німеччини та Франції, вкладали кошти в українські підприємства.

4. Розвиток транспортної інфраструктури: Російська імперія вдосконалювала транспортну інфраструктуру регіону, зокрема будуючи залізниці, канали та дороги. Це поліпшило торговельні зв'язки та сприяло економічному зростанню.

5. Вплив російського уряду на господарську діяльність: Російська імперія зберігала значний контроль над господарськими процесами в регіоні через податки, мита та інші регулюючі заходи. Це забезпечувало стабільність економіки, але також обмежувало автономію регіональних господарств.

Важливо зауважити, що ці політичні рішення мали як позитивні, так і негативні наслідки для населення та економіки Наддніпрянської України, і їхні наслідки можна розглядати в контексті загального розвитку історії регіону.