Question

Порівняйте політику правлячих кіл Польщі та Румунії щодо українства ! Помогите пожалуйста!!!

Answer 1

Відповідь:

Після поразки ЗУHP і підписання Ризького миру 1921 р. західні українці були відрізані від східних і опинилися відразу у складі трьох держав:

Після поразки визвольних змагань західноук­раїнські землі опинились у складі Польщі, Ру­мунії та Чехословаччини. До польської окупації потрапили землі Східної Галичини та Західної Волині, на яких проживало за переписом 1931 р. 5,6 млн українців. У складі Румунії українці (790 тис. осіб) проживали в Північній Буковині, Хотинському, Аккерманському та Ізмаїльському повітах Бессарабії. На території «Підкарпатської Русі», що ввійшла до складу Чехословаччини, проживало понад 450 тис. українців. Кожна з держав, до складу яких входили українські зем­лі, повинна була визначитись у ставленні до ук­раїнської меншини.

Політична криза 1926 р. призвела до нового повороту в політиці українців. Третій етап (1926—1937рр.) пов’язаний зі встановлення режиму  «санації» на чолі з Ю. Пілсудським. Суть нового курсу полягала в державній  асиміляції національних меншин і відмові від національної асиміляції. Важливим елементом нової моделі національної політики стала спроба перетворення Волині на «колиску польсько-українського порозуміння». Було збільшення  державні інвестиції на Волині, почалося масове створення двомовних шкіл,  дозволено певну українізацію православної церкви.

Така політика проводилась із метою розколу серед українців: між галичанами і волинянами, між прихильниками і противниками досягнення порозуміння з Польщею. У 1935 р. найбільша українська партія УНДО в на «нормалізацію» польсько-українських відносин. Ії лідер В. Мудрий став віце-маршалом польського сейму. Були амністовані в’язні концтабору в Березі-Картузькій,

Але починаючи від І937р. польські правлячі кола знову зміню: Почалася нова хвиля репресій.

Влітку 1930 р. Галичиною прокотилася хвиля нападів на польські маєтки, що, звичайно, зводилися до підпалів. Зафіксовано близько 2200 таких актів. У відповідь на це уряд удався до масових жорстоких дій. В сере­дині вересня розпочалася каральна кампанія пацифікації («умиротворення»).

Скрізь, а особливо в Польщі та Румунії, українці були об’єктом слідувань. Стосунки між українською більшістю й новою польською адміністрацією у Східній Галичині протягом 1919-1923 pp. найкраще характеризує вираз «взаємне невизнання».

Пояснення:

Answer 2

На жаль, моя база даних була оновлена в останній раз у вересні 2021 року, і я не можу надати точну інформацію про політику Польщі та Румунії щодо українства на більш пізній період, включаючи 2023 рік. Проте, я можу розповісти про загальні тенденції, які існували до цього часу.

Польща і Румунія є сусідніми країнами України, і у них існують певні спільні історичні, культурні і економічні зв'язки з Україною. Взаємини між цими країнами і українською громадою можуть варіюватися в залежності від політичних обставин та урядових прийомів.

Польща має значну українську діаспору, і вона приймає значну кількість українських працівників та іммігрантів. У польській політиці існує деяка підтримка інтеграції українців та надання їм прав та можливостей для проживання та праці в Польщі.

Румунія також має українську меншину, особливо в південних регіонах країни. У минулому існували питання щодо прав меншин, але Румунія зробила кроки для поліпшення правового статусу своїх меншин, включаючи українців.

Загальною тенденцією є те, що обидві країни здебільшого прагнуть розвивати співпрацю з Україною та забезпечувати права та підтримку для українців, які проживають на їхніх територіях. Однак реалізація цих політик може коливатися залежно від конкретних обставин і складностей внутрішньої та міжнародної політики. Для отримання більш актуальної інформації варто звернутися до джерел новин або документів офіційних урядових веб-сайтів Польщі та Румунії.