Question

Помогите пожалуйста історія виникнення органічної хімії​

Answer 1

Ответ:

Історія розвитку органічної хімії

   

Фрідріх Велер — хімік, який

першим синтезував сечовину

в 1828 році

   Способи отримання різних органічних речовин були відомі ще з давнини. Єгиптяни і римляни використовували барвники індиго і алізарин, що містяться в рослинах. Багато народів знали секрети виробництва спиртних напоїв і оцту з сировин, які містять цукор і крохмаль.

   За часів середньовіччя до цих знань нічого не додалося, деякий прогрес почався тільки в XVI–XVII століттях: були от

римані деякі речовини, в основному шляхом перегонки певних рослинних продуктів. У 1769–1785 роках Шеєле виділив кілька органічних кислот, таких як яблучна, лимонна, винна, галова, молочна і щавелева. У 1773 році Руель виділив з людської сечі сечовину.

   Виділені з тваринної або рослинної сировини продукти мали між собою багато спільного, але відрізнялися від неорганічних сполук. Так виник термін «Органічна хімія» — розділ хімії, котрий вивчає речовини, виділені з організмів (визначення Берцеліуса, 1807 р.).

   Однак, цю ідею було спростовано в 1828 році, коли німецький дослідник Фрідріх Велер вперше синтезував сечовину (яка є біологічно важливою органічною речовиною) шляхом випаровування водного розчину типової неорганічної солі, ціанату амонію NH4OCN. Ця дата часто вважається початком органічної хімії як наукової дисципліни. Але справжнє сприйняття органічної хімії як незалежної дисципліни відбулось дещо пізніше, в другій половині XIX ст.

   

Кекуле фон Страдоніц Фрідріх Авґуст

    Важливим етапом стала розробка теорії валентності Купером і Кекуле в 1857 році, а також теорії хімічної будови Бутлеровим в 1861 році. В основу цих теорій були покладені чотиривалентність Карбону і його здатність до утворення ланцюгів. У 1865 році Кекуле запропонував структурну формулу бензену, що стало одним з найважливіших відкриттів в органічній хімії. У 1875 році Вант-Гофф і Ле Бель запропонували тетраедричну модель атома Карбону, за якою валентності Карбону направлені до вершин тетраедра, якщо атом Карбону помістити в центр цього тетраедра. У 1917 Льюїс запропонував розглядати хімічний зв'язок за допомогою електронних пар.

        У 1931 році Хюккель застосував квантову теорію для пояснення властивостей альтернантних ароматичних вуглеводнів, чим заснував новий напрям в органічній хімії — квантову хімію.  

       У 1933 році Інгольд провів вивчення кінетики реакції заміщення біля насиченого атома Карбону, що призвело до масштабного вивчення кінетики більшості типів органічних реакцій.

   

Вюрц Шарль Адольф

    Предметом вивчення були переважно субстанції біологічного походження. Але науково-технічний прогрес не стояв на місці, і з часом основною матеріальною базою органічної хімії стала кам'яновугільна смола, що виділяється при отриманні коксу прожарюванням кам'яного вугілля. Саме на основі переробки кам'яновугільної смоли вкінці XIX століття виник основний органічний синтез. У 50-60 роках XX століття відбувся перехід основного органічного синтезу на нову базу — нафту. Таким чином з'явилася нова галузь хімії — нафтохімія. Величезний потенціал, який був закладений у нову сировину викликав бум в органічній хімії і хімії взагалі. Виникнення та інтенсивний розвиток такої області як хімії полімерів зобов'язана перш за все нової сировинної бази.

        Попри те, що сучасна органічна хімія як матеріальну базу і далі використовує сировину біологічного походження і кам'яновугільну смолу, обсяг переробки цих видів хімічної сировини порівняно з переробкою нафти малий. Зміна матеріально-сировинної бази органічної хімії була викликана насамперед можливостями нарощування обсягів виробництва.

 

Объяснение:

Answer 2

Історія виникнення органічної хімії дуже цікава і пов'язана з розвитком хімічної науки. Органічна хімія вивчає хімічні сполуки, що містять вуглець, і є однією з основних галузей хімії.

1. До початку органічної хімії: У давні часи люди вже використовували органічні сполуки, такі як деревина, спалюючи їх для тепла та інших потреб. Однак наукове вивчення органічних сполук розпочалося значно пізніше.

2. Віригування про "життєву силу": Довгий час вважалося, що органічні сполуки можуть бути синтезовані лише живими організмами через особливу "життєву силу". Ця теорія була популярною до середини XIX століття.

3. Відкриття синтезу мочовини: Перелом у розвитку органічної хімії став відкриття французьким хіміком Фрідріхом Вьоле в 1828 році можливості синтезу мочовини, органічної сполуки, яка також міститься в сечі людей і тварин. Це був перший успішний синтетичний синтез органічної речовини, який спростив погляди на природу органічних сполук.

4. Розвиток теорії радикалів: В середині XIX століття було розроблено теорію радикалів, яка пояснювала структуру і реакції органічних сполук. Ця теорія дозволила хімікам краще розуміти органічну хімію та вивчати її більш систематично.

5. Розвиток структурної хімії: У другій половині XIX століття розвиток структурної хімії, включаючи роботу великих імен, таких як Александр Бутлеров та Аугуст Кекуле, дозволив краще розуміти будову органічних сполук і їхній зв'язок з вуглецем.

6. Синтез органічних сполук: У XX столітті органічна хімія розвивалася швидко, і було синтезовано багато різних органічних сполук, включаючи лікарські речовини, пластмаси, полімери та багато інших.

Сьогодні органічна хімія є ключовою галуззю хімії і має безліч застосувань у науці, промисловості і медицині. Її розвиток став можливим завдяки низці важливих відкриттів та теоретичних розробок, що почалися з відкриттям синтезу мочовини і закінчилися розвитком сучасної хімії.