Question

Скласти фантастичну казку

Answer 1

Колись-то на Заході України жив сумний лісовик Дехто. Він володів усіма мовами, які тільки були, і знав усі таємниці світу. А ще мав грубезну книжку із залізними застібками на палітурках. Книжка лежала у нього в покоях, прикута до ніжки стола, а стіл був міцно прибитий до підлоги. Перш ніж читати книжку, Дехто одмикав її залізним ключем, якого завжди носив із собою.От якось лісовиків друг - веселий хлопчик Хтось, якому було заборонено навіть підходити до книжки, влучив мить та й прокрався в покої, коли Дехто пішов із дому. Бачить хлопчик: у кутку стоїть дзерка­ло, та не просте — в ньому видно геть усе, що робиться на світі. Була тут і чарівна мушля. Прикладеш до неї вухо — і чуєш, що тільки зама­неться.Та даремне учень вдивлявся в дзеркало — у ньому лиш хмари та­бунами пливли і дим клубочився. Даремне прислухався й до мушлі — в ній тільки шуміло щось та хлюпа­ло, ніби морські хвилі.Глянув Хтось на стіл — о радість! Лежить лісовика книжка незамкнена. Розгорнув її хлопчик і, водячи пальцем, прочитав уголос один ря­док. І щойно він це зробив, як перед ним з'явилася веселий і усміхнений ангел. Це була радість лісовика, яку він ще давним-давно заховав і став сумним.Недалеко Хтось почув стук і зрозумів, що це повертається Дехто додому. Злякався. Хотів заховати Радість, але не встиг.Коли лісовик побачив це, то сказав :"Навіщо? Тепер ми всі потрапимо у світ чарівності"Так і сталося. Вони назавжди поринули в світ повний любові і доброти. Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець.

Answer 2

Одного разу в країні далекій, де сонце завжди сміялося, а хмари мали вигляд величезних пухнастих тварин, жив один маленький хлопчик на ім'я Олесь. Він був звичайним дитинчаєм, але мав неймовірний талант - він міг вигадувати історії, які ставалися живими навіть у його уяві.

Усі діти в селі обожнювали слухати його оповідання. Олесь розповідав про магічні світи, де дерева розмовляли, ріки співали, а тварини розуміли кожне слово дитини. Одного дня, коли він оповідав своїм друзям про веселощі казкового лісу, сталося несподівано щось дивне.

Його слова стали мати силу, і те, що він говорив, ставало реальністю. Дерева почали рухатися, а їх гілки створювали складні малюнки у небі. Річки співали мелодії, які неслися в повітрі, і кожна тварина збиралися разом, щоб слухати Олесьові оповідання.

Одного разу він розповів про далеку зірку, яка випала з неба і стала джерелом всієї магії в цьому світі. Зірка виявилася порталом до інших вимірів, і Олесь теж пройшов через неї.

В іншому вимірі він зустрів істот, які мали форму світлових краплин. Вони вчили його мові світла і енергії, а потім подарували йому особливий кришталевий перо, яке маво здатність збагачувати реальність його оповідань.

Повернувшись додому, Олесь продовжив розповідати історії, але тепер його оповідання не тільки вражали уяву, але і змінювали світ навколо. Його село стало чарівним місцем, де діти гралися з магічними створіннями, а дорослі віріли в те, що світ може бути кращим завдяки силі казок.

І так Олесь і його друзі створили найкращу казку, яку можна було уявити - казку, яка приносила радість і надію кожному, хто мав щастя потрапити у це чудове місце.