Question

Продовження казки Лесі Українки ОХ

Answer 1

В тридев'ятім славнім царстві, 
де колись був цар Горох, 
є тепер на господарстві 
мудрий пан, вельможний Ох.

Сам той Ох на корх заввишки, 
а на сажень борода, 
знає край і вдовж, і вширшки, 
і кому яка біда.

Чи хто правий, чи неправий, 
чи хто прийде сам, чи вдвох, - 
всіх приймає пан ласкавий, 
тільки треба мовить: "Ох!"

На зеленому горбочку 
спершу він людей приймав, 
потім сів у холодочку, 
звідти голос подавав.

А як з ранку та й до ранку 
стали люди обридать, 
Ох зробив собі землянку, 
Оха більше не видать.

Але хто те місце знає, 
де трухлявий пень і мох, 
той приходить і волає 
або й тихо каже: "Ох!"

Хоч би навіть ненароком 
теє "ох!" промовив ти, 
знай, що вилізе те боком, - 
воріття вже не знайти!

Бо затягне з головою 
трясовиця мохова 
і з душею ще живою 
під землею похова.

Під землею ж там - палати, 
де вольможний Ох сидить, 
гарні, пишнії кімнати, 
срібло-злото скрізь ряхтить;

дорогії самоцвіти, 
наче зорі, миготять, 
скрізь заморські дивні квіти, 
по клітках пташки сидять;

золотії грають рибки 
в кришталевих скриньочках;
і ведмеді ходять дибки 
в рукавичках, жупанках.

Враз тебе там обморочать 
блиск і пахощі міцні, 
попугаї заторочать 
приказки якісь дивні.

І безглузді очі втупить 
в тебе рибка, мов чига... 
Тут ведмедів гурт обступить, 
кожен лапу простяга, - 

той бере тебе за руку, 
той торкає за плече;
боронь боже ворухнутись! - 
кров одразу потече.

Бо крізь білі рукавички 
враз проб'ються пазурі 
гачкуваті, мов гаплички, - 
так і вп'ються, мов щурі.

Тож, коли вже раз попався, - 
наче в пастку бідна миш, - 
то сиди, мов прикувався, 
не рушай, мовчи та диші

Вийде Ох: "Вітай в гостині! 
Чи волієш нам служить? 
Чи волієш, може, нині 
головою наложить?"

Скажеш: "Я служить не згоден", - 
зараз цок тебе в лобок, 
якщо ти носить не годен 
рукавички й жупанок.

Стань на службу - подарують 
рукавички й жупанець, 
привітають, пошанують, - 
тільки ж там тобі й кінець!

Вічно будеш пробувати 
у підземному дворі, 
більш тобі вже не видати 
ані сонця, ні зорі.

Де торкнешся - всюди брами 
під замком та під ключем... 
Десь далеко хтось часами 
озивається плачем.

Спів на плач відповідає, 
плач на спів, так без кінця... 
Кажуть, бранка там ридає, 
жде юнака-молодця;

коло неї там жар-птиця 
співом душу потіша, 
та сумна міцна темниця, 
смутна в дівчини душа.

Якби хтів їй волю дати 
хто з хоробрих юнаків, 
мусить перше розрубати 
сімдесят ще й сім замків...

Вже вам казка обридає? 
Що ж! хто має кладенець, 
хай замки ті розрубає, - 
буде казочці кінець!

Answer 2

Продовження казки Лесі Українки "Ох" може бути цікавим і захоплюючим. Давайте поглянемо, як можна розвинути історію далі.

Після подій, що відбулися в першій частині казки "Ох", молода дівчинка Ох продовжує свою подорож. Вона вирушає на пошуки своєї загубленої родини, яка розкинулася по різних куточках країни. У своїх подорожах Ох зустрічає різних цікавих персонажів, кожен з яких має свою власну унікальну історію.

По дорозі Ох зустрічає маленького хлопчика на ім'я Юрко, який загубив своїх батьків і блукає у пошуках домівки. Вони стають нерозлучними друзями і разом продовжують свою подорож. Пошуки родини стають для них не просто метою, а справжньою пригодою.

Під час своїх пригод Ох і Юрко потрапляють в чарівну долину, де живуть магічні створіння. Вони зустрічають доброзичливих ельфів, які допомагають їм у пошуках родини. Ельфи розповідають Ох і Юркові про загадковий амулет, який може привести їх до місця, де знаходяться їхні батьки. Вони вирушають у подорож у пошуках цього амулета, зустрічаючи на своєму шляху різні випробування та небезпеки.

Після багатьох пригод Ох і Юрко знаходять амулет, але виявляється, що щоб він працював, потрібно розгадати магічні загадки. Діти вирішують складні головоломки та виконують різні завдання, щоб отримати необхідні відповіді.

Урешті, Ох і Юрко доходять до місця, де знаходяться їхні батьки. Вони радісно обіймаються та відчувають, як серце сповнюється радістю та щастям. Ох і Юрко розуміють, що найбільше скарби на світі - це родина та друзі, які завжди підтримають і любитимуть їх.

Таким чином, продовження казки "Ох" пропонує нові пригоди та випробування для головних героїв, які допомагають їм знайти свою сім'ю. Це історія про справжнє пошукове пригодацьке натхнення, про віру в добро та силу справжньої любові.