Question

«Як висвітлено проблему батьків і дітей у романі «Хіба і ревуть воли, як ясла повні?»Панаса Мирного та Івана Білика» написати твір -мініатюру допоможіть.

Answer 1

Типо так:
Немає більшого на світі горя, коли батьки втрачають своїх дорослих дітей. Іноді нагла смерть наздоганяє людину, що стає страшною трагедією для всіх оточуючих, у першу чергу, матері й батька. Проте не меншого болю завдають батькам катастрофічні помилки дітей, які призводять до руйнації особистості, перекручення й зневажання всіх людських моральних принципів. Із циклу поезій Анни Ахматової ми знаємо, як важко було матері взимку стояти в черзі, щоб побачити засудженого сина або передати йому подарунок. Це було важко, але зігрівала надія, що все це випадковість, що засуджений він неправильно, дуже швидко вийде з-за ґрат. Що відчувала мати Чіпки Варениченка, коли її син став на злочинний шлях, неможливо навіть уявити. Син-злочинець, син-вбивця — це страшний хрест для ніжного материнського серця.Якщо образ Чіпки у романі П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" подано у розвитку, то образ матері подано статично. Вона не може вплинути на ситуацію, їй відводиться роль хоч і не стороннього, але спостерігача. Як колись у молодості вона стала заручницею чужого злочину, так і в старості не мала надійного плеча, щоб прихилити голову. Вона супроводжує свого сина у житті і може висловлювати або своє задоволення, коли Чіпка стає на правильний шлях, або страждання, коли він робить помилки. Проте не зайвим буде простежити весь шлях страждань матері, яка народила і виростила розбишаку і вбивцю.Чи був поганим сином Чіпка? Чи винна мати в тому, що він обрав собі таку долю? Безперечно, що незадоволення матері, яке синцями проявлялося на тілі сина у дитинстві, відіграло чи не найголовнішу роль. Як доводять сучасні психологи, всі проблеми дорослої людини беруть початок саме у дитинстві. Можливо, тоді необхідно було звернутися до Чіпки добрим словом, пожаліти, сказати, що він найкращий у світі, що вона любить його. Тоді б хлопець повірив, що у світі ще є добро і правда, що він потрібен близькій людині. Він би поважав матір, прислухався б до її порад і ніколи б не заподіяв їй лиха. Хто знає? У всякому разі, якщо Мотря й була винна в тому, що син став убивцею, вона спокутувала цей гріх: вона померла в чужій хаті. Це страшна мука — спостерігати чуже щастя, щастя в родині Грицька, і знати, що твій син — пропаща людина.