Question

Помогите написати казку про гномів маленькудякую

Answer 1

Одній жінці гноми зачарували дитину в колисці - старого біса в нього вселили. Спочатку мати нічого не помічала, але дитина став рости і все більше його голова роздувалася, а очі выкатывались. І нічого цей дитина іншого робити не хотів - тільки пити та їсти.
Змучилася з ним жінка, та прийшла зі своєю бідою до сусіда, ради просити. І сказав сусід, що має вона цього підкидька на кухню відвести, посадити його на плиту, розвести вогонь та варити його в двох шкаралупах води. Від цього дитина засміється, а як засміється, так багато ясним стане!
Зробила жінка все, як їй сусід порадив. А як сів цей малюк-дзвонова-голова у воду, так і заговорив у ньому біс: :

"Я старий-престарий,
Як стародавня фортеця,
Та все ж не бачив,
щоб в шкаралупах варили!"

І тут засміявся злий дух, та сміху сам того і не витримав. Чари чаклунські зруйнувалися і в ту ж мить побачила мати - сидить на печі її справжній дитинка! Гарненький і здоровенький.
І стали з тих пір звати його "Підкидько".

Answer 2

Я можу допомогти вам написати казку про гномів. Ось один можливий варіант:

У далекому лісі жили два гноми - брат і сестра. Вони любили гуляти по лісу, збирати гриби та ягоди, гратися з тваринами та рослинами. Одного разу вони знайшли дивну печеру, яка вела до таємничого світу. Там було багато чудес: кольорові озера, світлові гриби, кришталеві сталактити та сталагміти, металеві дерева та квіти. Вони зустріли інших гномів, які жили в цьому світі, та дізналися, що вони - чарівні гноми, які вміють творити різні дива за допомогою своїх паличок. Чарівні гноми запросили брата і сестру до свого міста, де вони показали їм свої винаходи, ігри, свята та звичаї. Брат і сестра були зачаровані цим світом та його мешканцями, та вирішили залишитися там назавжди. Вони отримали свої палички та навчилися чарувати. Вони знайшли собі нових друзів та щастя в цьому чарівному світі. А їхня печера стала входом до їхньої нової домівки, яку вони охороняли від злих сил, які хотіли заволодіти їхніми секретами. І вони жили довго та щасливо. Кінець.