Question

твір на тему "я малюю зимову казку"

Answer 1

Кожен раз коли пензлик чи олівці потрапляють до мене у руки, я опиняюсь у світі дивовижної фантазії. Яскраві барви одразу ж прикрашають сіру рутинність і серце наповнює тепле хвилювання - чи вдасться передати на папері свої думки. Я дуже люблю малювати і вважаю свій інтерес дуже корисним, тому що саме картини допомагають людям розвиватися духовно. Кожен раз коли у моїй голові зароджується сюжет нової картини, я намагаюся передати всі порухи моєї душі у плавних лініях або ж нестриманих мазках.

Найбільше я люблю малювати зиму. Уявіть но собі...Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках.  Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою. 

Я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.

Answer 2

Зимова казка завжди надихає мене на малювання. Коли за вікном панує снігова краса, а повітря наповнене магією холоду, я занурююся у світ фантазії і створюю свої власні зимові казки на полотні.

Мої казки починаються з маленького села, яке затоплене в снігу. Будинки прикрашені вінками зі сніжинок, а димок з труб котлів змішується з хмарами пару. Люди весело грають на санчатах і ковзанках, створюючи яскраві сліди на білому покриві. І ось моя головна героїня - маленька дівчинка, яка вирушає у захоплюючу подорож зі своїм собачкою.

Перший етап моєї казки - ліс. Він виглядає як справжнє чудовисько: дерева вкриті снігом, гілки схилені вниз від ваги білого пуху, а звірі, обрамлені крижинками, виглядають як справжні лісові казкові персонажі. Моя героїня і її собачка подорожують між деревами, слідуючи стежками, які вкриті снігом. Вони знаходять маленьку хатину, де живе Сніжна Фея.

Сніжна Фея - це чарівниця, яка має здатність оживляти снігові скульптури. Вона допомагає дівчинці створювати свої казкові історії. Разом вони малюють снігових зайців, ведмедів, лисиць та багато інших тварин, які оживають на їхніх очах. Усі вони розмовляють і граються, створюючи справжній сніжний світ.

Далі моя героїня і Фея вирушають у подорож до льодової країни. Там вони зустрічають Крижаного Короля, який має володіння над усіма льодовими тваринами. Разом вони створюють величезного льодового дракона, який оживає і літає над землею. Усі разом вони об'єднуються в танці, де льодові скульптури танцюють під музику вічної зими.

Моя казка закінчується тим, що моя героїня повертається додому, але з собою вона забирає крихітного сніжного зайчика, якого вона створила разом із Сніжною Феєю. Він стає її вірним другом і завжди нагадує їй про ті чарівні моменти, які вони разом пережили.

Малюючи зимову казку, я відчуваю себе майстром свого власного світу, де кожен малюнок стає часткою історії. Я намагаюся передати всю красу та магію зимової пори року, а також надихнути інших на творчість та фантазію. Кожен малюнок - це маленька казка, яка розповідає про мої враження та почуття від зимового світу.