Вопрос задан 27.08.2018 в 13:39. Предмет Українська література. Спрашивает Бородулин Максим.

Скласти казку про рукавичку.

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Цхай Ангелина.
Йшов дід лісом, кинув рукавичку. В цей час як раз заметіль почалася, рукавичку снігом припорошило. Бігла по лісі мишка, замерзла, бачить, з-під снігу рукавичка стирчить, залізла всередину: тепло в ній, сухо. Мишка зігрілася, відпочила і вирішила залишитися в ній жити. Скакала жабка лісом, побачила рукавичку, а в ній мишка сидить на ганочку, теліпає ніжками. Зупинилася жаба з мишкою словом перемолвится. Гомоніли вони до самого вечора, а як настала ніч, залишилася ночувати, так і прижилася в рукавичці. Скакав по лісі зайчик, бачить, лежить під кущем рукавичка, а з неї сміх лунає, і пісні хтось співає. Зупинився зайчик послухати, а жаба як раз розповідала, як вчилася плавати. Мишка по землі качається, за живіт тримається, ніжками дригає і регоче-заливається. Сподобалася зайчику ця компанія, і попросився зайчик до них жити. Жили вони дружно і весело. Брела по лісі лисичка, сумна - ніхто з нею дружити не хоче. Дивиться, на полянці диво-дивнеє: лежить рукавичка, а біля неї сидять мишка з жабою, пісеньки співають, та ще зайкины вушка з рукавички стирчать. Весело друзям! Запросили і лисичку в рукавичці жити. Заєць спочатку побоювався, а потім звик, навіть запрошував на побачення - побігати наввипередки. Бігали одного разу зайчик з лисичкою, грали у квача, і тут дивляться на галявині сидять дзига з мишком, а перед ними велика корзина з малиною варто. Пригостили вони зайчика з лисичкою ягодами, і пішли всі разом в рукавичку в гості. Так і вони залишилися жити в рукавичці. Щоправда, довелося трохи потіснитися, щоб ведмедик на вулиці не залишався. Так вони і жили грали, веселилися і росли потихеньку. Росли, а потім виросли, розійшлися хто куди. Мишеня став на складі завідувати, відростив живіт, важливий став - жах! Але коли до нього жабеня-письменник заходить в гості, то мишеня від його розповідей так само по землі качається. Зайчик в спорт подався, великих рекордів домігся, а лисичка-красуня для різних модних журналів фотографуватися стала. Дзига став військовим, а мишко тепер великий і важливий начальник, і тільки Михайлом Потапычем його і кличуть. Так і живуть вони, у всіх дітки народилися, але свою рукавичку не забувають. Збираються в ній всі разом, історії про дітей своїх розповідають і милуються, як зайкін синуля з мышовской донькою за волчаткиными близнючками ганяються.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Конечно, давайте создадим казку про рукавичку!

---

# Казка про Веселий Рукавичок

Жила-була велика далека ліса, де росли великі дерева та трави високі. У цьому чарівному лісі жив багато тварин, які жили у гармонії одна з одною.

Одного разу, сонце світило особливо яскраво, а вітерець долетів аж здалеку. У цей час весела рукавичка лежала на стежці лісу. Ця рукавичка була найвеселішою і найколоритнішою в усьому лісі. Вона мала різні барви та малюнки, які робили її унікальною.

Рукавичка мріяла про пригоди та нових друзів. Її серце було відкрите для всього нового та цікавого. В один прекрасний день рукавичка почула сміх та радість десь углиб лісу. Вона вирішила йти туди, щоб долучитися до цієї веселиці.

По дорозі рукавичка зустріла багато цікавих тварин. Зайчик з радістю прискакав до неї, ведмідь поклав на неї свою лапу, а пташка насідала зручніше, щоб вислухати історії рукавички. Разом вони веселились, грали в ігри та допомагали один одному.

Рукавичка виявилася чарівною, адже вона дарувала своїм новим друзям тепло та комфорт. Вони разом подолали всі труднощі та стали справжньою командою. З кожним днем рукавичка ставала ще яскравішою, адже вона наповнювалася щастям та дружбою.

І от одного разу, коли вони пройшли весь ліс і побували в усіх його куточках, рукавичка вирішила повернутися на своє місце. Вона відчувала, що тепер вона не просто рукавичка, але частка чогось більшого і важливого - великої родини справжніх друзів.

І так весела рукавичка продовжує свої пригоди у лісі, приносячи радість і тепло всім, хто має щастя знайти її на своєму шляху. А кожен, хто одного разу вдягне цю рукавичку, відчує в собі силу дружби та незгасне вогник веселощів.

І так закінчилася чудова казка про Веселу Рукавичку та її неймовірних друзів.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос