Question

"Климко" сочнение на тему жиненый путь климка(на украинском языке

Answer 1

Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».

Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим-ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Миколаївни і її дитинчати. Взаємодопомога — характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість допомогти іншій: хлопці допомагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком рятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть запрошує залишитися жити у неї. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.

 

Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

Answer 2

"Климко" - це чудова українська повість, написана Василем Стефаником. Головний герой, Климко, - це молодий хлопець, який пройшов нелегкий життєвий шлях, повний випробувань і перешкод.

Починається повість з дитинства Климка, коли він втрачає батька і залишається з матір'ю. Життя в селі не було легким, але Климко завжди був працьовитим і винахідливим. Він вирішує покинути рідний село і піти у місто, де сподівається знайти кращі умови для життя.

У місті Климко зустрічає багато випробувань. Він потрапляє на фабрику і починає працювати, але умови там дуже важкі. Він стикається з негативними сторонами міського життя, такими як бідність, злочинність і безнадія.

Проте, Климко не втрачає надії і завжди прагне досягти своєї мети. Він вирішує змінити своє життя і знаходить нову роботу в будівельній компанії. Там він зустрічає свою майбутню дружину, яка стає його опорою і підтримкою.

З часом Климко стає успішним будівельником і забезпечує свою родину. Він розуміє, що важливо не тільки досягти успіху в кар'єрі, але й знайти баланс між роботою і особистим життям. Він дбає про свою дружину і дітей, проводить з ними багато часу і намагається передати їм свої цінності.

"Климко" - це історія про життєву мудрість, сили волі і віри в себе. Вона показує, що незважаючи на всі труднощі, можна досягти успіху, якщо маєш ціль і працюєш над собою. Климко - це приклад сильного, витривалого українця, який не здався перед негараздами і зміг побудувати своє щасливе життя.