Question

Гра «Упізнай твір за цитатою» 1. Хвороба причепилася на ярі, коли зійшов сніг, довелося два гарних зелених місяці пролежати в лікарні. Смугаста піжама, білі халати, мамине аж посіріле, над силу усміхнене — задля нього — обличчя затямив надовго. Підвівшись із ліжка, чіплявся стін, аби не впасти, аби ступити кілька кроків. 2. Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многі події поплутаються в сивих го-ловах од частих спогадів і перетворяться уже в оповідання, але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім — високе і благородне почуття товариства і братства всіх юнаків, що розбили і стерли з лиця землі фашистське божевілля. 3. Я тебе не відраджую, але, хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде. Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль. Я пішов на пущу не з добра. 4. Голову втікача оцінено. За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату. Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам — і мусили випити гірку до краю. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в не-крути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину. 5. І раптом в один чудовий день ти зовсім-зовсім іншими очима глянув на свою товаришку з довгою косою. На свою біду ти побачив, що в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?.. Як ти міг раніше не бачити, що в неї тоненька шия і маленькі груди, важкі коси й довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька, немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі?​

Answer 1

Відповідь:

1. Хвороба причепилася на ярі, коли зійшов сніг, довелося два гарних зелених місяці пролежати в лікарні. Смугаста піжама, білі халати, мамине аж посіріле, над силу усміхнене — задля нього — обличчя затямив надовго. Підвівшись із ліжка, чіплявся стін, аби не впасти, аби ступити кілька кроків. - Мова йде про хворобу Славка Беркути у творі Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути"

2. Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многі події поплутаються в сивих го-ловах од частих спогадів і перетворяться уже в оповідання, але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім — високе і благородне почуття товариства і братства всіх юнаків, що розбили і стерли з лиця землі фашистське божевілля.  Це рядки з твору Олександра Довженка "Ніч перед боєм"

3. Я тебе не відраджую, але, хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде. Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль. Я пішов на пущу не з добра. Пророчі слова Пустельника у творі Юрія Винничука "Місце для дракона"

4. Голову втікача оцінено. За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату. Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам — і мусили випити гірку до краю. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу, або з оголеною напівголовою, збитого, збасаманеного, одсилано в кайданах назад до пана, знов у неволю, на панщину. Це з твору Михайла Коцюбинського "Дорогою ціною"

5. І раптом в один чудовий день ти зовсім-зовсім іншими очима глянув на свою товаришку з довгою косою. На свою біду ти побачив, що в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?.. Як ти міг раніше не бачити, що в неї тоненька шия і маленькі груди, важкі коси й довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька, немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі?​ Чудовий опис Галі Козачок очима Вітьки Горобця з твору Валентина Чемериса "Віть+Галя, або Повість про перше кохання"

Пояснення:

Answer 2

Гра «Упізнай твір за цитатою»

1. Цитата з першого речення належить до твору "Зелений пес" письменника Олександра Ільченка. У цьому романі розповідається про хворобу головного героя, який пролежав у лікарні після зимової хвороби. [[1]] 2. Цитата з другого речення належить до твору "Тіні забутих предків" письменника Марка Вовчка. У цьому романі описується події після Другої світової війни, коли рани загоюються, але спогади про війну залишаються в пам'яті героїв. [[2]] 3. Цитата з третього речення належить до твору "Кайдашева сім'я" письменника Івана Нечуя-Левицького. У цьому романі головний герой нагадує, що мудрість може приносити не тільки радість, але і скорботу. [[3]] 4. Цитата з четвертого речення належить до твору "Тигролови" письменника Івана Багряного. У цьому романі описується доля втікачів, які потрапляли до рук козаків і отримували покарання за свої вчинки. [[4]] 5. Цитата з п'ятого речення належить до твору "Тіні забутих предків" письменника Марка Вовчка. У цьому романі описується зміна сприйняття головним героєм зовнішності його товаришки. [[5]]

Будь ласка, зверніть увагу, що ці цитати є фрагментами з різних творів і не утворюють повноцінні тексти.