Question

Твір мініатюра на тему Українські лицарі ---оборонці рідної землі

Answer 1

Ответ:

Як часто ми чуємо вислови: "козацька відвага", "козацька мужність", "козацька демократія", "козацькі закони"...

Хто ж вони, оті козаки? Якими вони були? Яка їхня роль в історії вашої держави?

Горді сини вільних степів, безмежно сміливі, витривалі, вольові, вірні у дружбі і безпощадні до ворогів, зі своїми цікавими, оригінальними звичаями. Скажімо, коли обирали (зверніть увагу: обирали!) старшину, то змушували обраних схилити голову і кидали в них груддям землі, щоб не гонорилися перед рядовим козацтвом. Або ритуал поховання: загиблого козака клали посеред степу, і ціле військо козацьке проходило повз нього без шапок, бо в шапці кожен ніс землю та висипав як данину пам'яті полеглому. І виростали у степу високі могили. Славилися ці горді лицарі глибоким патріотизмом і безмежною вірністю вірі християнській. Можна було всю шкіру козака порізати на паси, можна було розтяти груди і вирвати серце (згадаймо пісню про Морозенка), можна було посадити на палю, як славного Гордія Чурая, але не можна було зробити козака рабом.

Про це співалося в піснях і думах, про це писали письменники. Опоетизований і проклятий, шанований і зневажений постає перед нами

Богдан у сяйві слави перемог і в гіркій смуті поразок, суперечливий, але завжди відданий Україні.

Славні лицарі окремих повстань і великої визвольної війни за долю України Богун і Кривоніс, Залізняк і Гонта. З дитинства захоплюємося ми гордою незламністю Тараса Бульби та його сина Остапа (Микола Гоголь "Тарас Бульба"). Схиляємося ми перед мудрістю і героїзмом батька і сина Шрамів (Пантелеймон Куліш "Чорна рада"). До того ж часто трапляється саме таке: батько і син. Козацьке лицарство як прапор передавалося з покоління в покоління. Славить козаків Тарас Шевченко, присвячує їм роман-епопею "Богдан Хмельницький" і однойменну драму Михайло Старицький.

Прекрасні в своїй монументальній величі, вони, ці степові і запорізькі лицарі, не були, звичайно, янголами з крильцями. Не знаючи міри ні в чому, вони не цуралися оковитої, вміли пити-гуляти.

Як бити, так бити!

Як пити, так пити!

(Тарас Шевченко "Гайдамаки")

Чесні воїни, вони не нападали першими, але у своєму справедливому гніві жорстоко мстилися, тоді вже не рахуючись ні з чим. Міг козак кинути у кам'яне провалля малу дитину, народжену українкою-невільницею від татарина (Зінаїда Тулуб "Людолови"). Жорстокість? Так! Але хто його знає, чи можна засуджувати їх за це.

І вірність Україні, вірність присязі часом межувала з жорстокістю. Тарас Бульба вбиває власного сина, якого кохання завело у табір ворогів. Гонта власною рукою ріже своїх скатоличених дітей (Тарас Шевченко "Гайдамаки"). І це не черствість (ми бачимо гіркі батьківські сльози) — просто безмежна безкомпромісність.

Та як би то не було, козацьке лицарство, закони Запорозької Січі — це найславетніша сторінка нашої історії. Тому ми пишаємося ними. 1 так би хотілося успадкувати все найкраще від цих наших гордих предків!

Answer 2

Українські лицарі - оборонці рідної землі

Українські лицарі завжди славилися своєю мужністю, відданістю своїй землі та готовністю захищати її від будь-яких загроз. Вони були справжніми героями, які несуть в собі дух національної гордості та відданості своїм корінням.

Українські лицарі мали свої власні правила та кодекс честі, які допомагали їм зберігати свою честь та гідність. Вони ніколи не зраджували своїм обов'язкам та завжди були готові вступити в бій за свою землю та свободу. Вони віддавали перевагу справедливості та боролися за права свого народу.

Українські лицарі мали велику військову майстерність та володіли різними видами зброї. Вони відважно йшли на бій зі своїми супротивниками, не зважаючи на чисельну перевагу ворога. Вони були майстрами в обороні своїх земель, знали кожний куточок своєї рідної землі та готові були використовувати його в свою користь.

Українські лицарі були не тільки воїнами, але й мудрими та відданими своїй культурі та традиціям. Вони піклувалися про збереження української мови, писемності та історії. Вони були важливими фігурами українського національного руху, які боролися за відродження свого народу та його культури.

Українські лицарі були прикладом справжніх героїв та оборонців своєї рідної землі. Вони ніколи не зраджували своїм ідеалам та завжди стояли на сторожі української незалежності. Вони віддавали своє життя за свою землю та боролися за її свободу. Українські лицарі залишаються вічним символом мужності та гордості українського народу.