Question

У чому вбачає сенс життя Андрій Ворон? Якою притчею він передає нам своє бачення призначення людини? За текстом 'У череві деревахУкраїнська мова 5 клас Чумарна. ​

Answer 1

Ответ:

Андрій Ворон вбачає сенс життя в допомозі оточуючиму світу та людям. Він вважає, що кожна людина має певне призначення у світі ічим людям і підтримці важливих цінностей, таких як дружба, любов, віра, відданість і милосердя. Він вірить, що кожна людина має певне призначення, але це призначення не обов'язково пов'язане з успіхом, багатством або славою. Він вважає, що справжнє щастя полягає у допомозі іншим людям і відчутті цінності свого життя.

Притча, якою Андрій Ворон передає своє бачення призначення людини, міститься в рядках:

"Якось птахи зібрались порадитись, що зробити, щоб стати щасливими. Один сказав: "Купимо золота пташку, тоді будемо найдорожчими". Другий: "Зробимо собі дивний звук, тоді будемо найдивнішими". А третій сказав: "Ми зможемо сісти на дерево і з нього співати найкраще, тоді будемо найщасливішими". Але один птах сказав: "Наше призначення не в тому, щоб стати найдорожчими, найдивнішими, чи найщасливішими. Ми маємо крила, щоб допомагати іншим птахам, маємо голос, щоб співати для них, маємо силу, щоб піднімати їх вгору. Наше призначення - ділитись і любити".

Ця притча допомагає розуміти, що призначення людини полягає не тільки в досягненні особистого успіху, а в тому, щоб бути корисним іншим, ділитись своїми талантами та здібностями та любити людей навколо себе.

Answer 2

У своїй притчі "У череві деревах", Андрій Ворон передає своє бачення призначення людини. Він вбачає сенс життя в тому, щоб бути корисним, принести пожертву та стати частиною чогось більшого.

У притчі Андрій Ворон розповідає про великий, могутній та красивий гай. У цьому гаю живе дерево, яке в один прекрасний день звертається до людини за допомогою спеціального мовитьєвого квітка. Дерево просить людину знайти краще місце для нього, де воно зможе розпуститися на всю свою велич. Відповідальність за це завдається чоловікові.

Людина виконує прохання дерева та охороняє його розкішне гніздо, видаляючи всі перешкоди навколо. Чоловік вкладає багато часу, зусиль та дбайливості в цей процес, знаходячи задоволення у власній праці.

Але коли дерево розцвітає та розпускається, виявляється, що в нього вже немає жодних коренів. Це означає, що дерево вичерпало всі свої резерви та готове до смерті. Однак, в момент свого останнього дихання воно відкриває свою натуру - всередині дерева знаходиться дивовижна скарбниця, повна дорогоцінних каменів.

Притча передає своє бачення призначення людини. Людина повинна знайти своє місце у світі, розкривати свої потенціали та розвиватися. Вона має приносити користь іншим, бути здатною допомогти та розбиратися в житті. І хоча дерево закінчує своє життя, воно виконує свою природну роль, бо з нього вийшов скарб.

Отже, сенс життя Андрій Ворон бачить у тому, щоб цінувати та бути корисними, розкриваючи свої таланти та допомагаючи іншим. Ця притча нагадує нам, що наші дії можуть мати далекосяжні наслідки та спрямовуватися на добро.