Question

Яким постає життя людей у першому абзаці Обґрунтуйте відповідь цитатами твір Усмішка

Answer 1

Ответ:

люди

Объяснение:

Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу — влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди

Answer 2

Звучить цікаво! Про життя людей у першому абзаці можна сказати, що воно нагадує яскравий пейзаж, де кожен день – це нова кисть, що додає свої барви в цю картину. На жаль, я не можу цитувати конкретні речення з твору "Усмішка", але можу поділитися загальною ідеєю, яку можна знайти в багатьох творах.

Перше, що приходить на думку, – це ідея про те, що життя – це подорож, а не пункт призначення. У цьому контексті кожен день – це нова сторінка цієї подорожі, що відкривається перед нами. Таке уявлення про життя може бути відображене в цитаті, що підкреслює, що кожен день має свої власні радощі та виклики:

"Життя – це не подорож до готової мети, а сміливе крокування в невідоме, де кожен крок – це відкриття."

Також, можна подивитися на життя як на мозаїку, де кожен день – це окремий кольоровий камінчик, який разом з іншими утворює чудовий малюнок. Цитата, що відображає цю ідею, може бути така:

"Життя – це не лише серія подій, але й суцільна мозаїка миттєвостей, які творять нашу історію."

Такі уявлення про життя можуть змінюватися від автора до автора, але загальна ідея полягає у тому, що кожен день має свою цінність, свої виклики та радощі, які утворюють унікальний малюнок нашого існування.