Question

8 клас, даю 25 балів: Скласти умовний монолог Славка Беркути, не сказаний батькам( 5-7 речень), будь ласка.​

Answer 1

Ответ:

"Всім привіт, я Славко Беркута. Якщо чесно, мені не так просто живеть у нашому світі. Іноді здається, що все навколо мене неправильне і несправедливе. Я бачу, як дорослі часто поводяться одне з одним і з дітьми, і мені не завжди до цього приємно дивитися.

Але я не збираюся ставати якийсь песимістом чи революціонером. Навпаки, я хочу вірити в те, що можна змінювати світ навколо себе на краще. І я знаю, що на цьому шляху важливо зберігати гуманність, доброту та співчуття до інших.

Мені здається, що навіть маленькі зміни можуть допомогти покращити життя тих, хто нас оточує. Це можуть бути маленькі добрі вчинки, наприклад, допомогти збирати сміття на вулиці чи прибрати за собою в кімнаті, або ж допомогти товаришам у навчанні.

Найголовніше, щоб зробити світ кращим, це не потрібно чекати на когось іншого, але самому діяти. І, можливо, ми разом зможемо створити краще та щасливіше майбутнє."

Объяснение:

Answer 2

Славко Беркута - це молодий хлопець, який живе в гірському селі на початку 20 століття. Він є сильним і хоробрим, завжди готовий захищати своє село та свою родину. Але є щось, що він ніколи не сказав своїм батькам.

Уявіть сцену, де Славко сидить на вершині гори, де він завжди ходить, щоб подумати і знайти спокій. Він дивиться на своє село, де він народився і виріс, і відчуває, що його серце наповнене любов'ю та повагою до цього місця.

У своєму умовному монолозі Славко розповідає про свою справжню мрію - стати великим героєм свого народу. Він розповідає про свої бажання боротися за свободу та незалежність свого народу, але він ніколи не міг поділитися цим зі своїми батьками.

Славко пояснює, що його батьки завжди мріяли про мирне та спокійне життя для нього. Вони були хліборобами і прагнули, щоб їхній син наслідував їхні сліди. Але Славко відчував поклик свого серця і бажання допомогти своїй рідній землі.

Він описує свою тугу за пригодами, за битвами, де він міг би показати свою силу та відвагу. Він розповідає про свою незламну віру в перемогу своїх людей та свою готовність пожертвувати своїм спокоєм та безпекою, щоб допомогти своєму народові.

Незважаючи на свої мрії, Славко завжди поважав та шанував своїх батьків. Він розумів, що їхня забезпеченість та безпека були важливі, і він ніколи не хотів засмучувати їх. Тому він вирішив залишити свої мрії та бажання на тій вершині гори, де лише він може знати про них.

У своєму умовному монолозі Славко Беркута виражає свою любов до рідного села та свою незламну віру в перемогу свого народу. Він розповідає про бажання стати героєм, але в той же час він розуміє, що його батьки мають свої сподівання та мрії для нього. Таким чином, він залишає свої мрії у своєму серці, не кажучи про них своїм батькам.