Вопрос задан 15.11.2023 в 18:43. Предмет Українська література. Спрашивает Райковський Сергій.

Створити етюд. Як чудово видно з гілки старої яблуні.

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Костюков Дима.
Відповідь: Яблуня – то справжня окраса саду. Яблуня невисока, тонка, струнка, з розкидистим гіллям та гладким стовбуром. Її листя з одного боку гладкі та мають темно-зелений колір, а з іншого – м’які сріблясті. Навесні гнучкі віти яблуні рясно вкриваються великими біло-рожевими квітами з жовтими серцевинками, які дуже приємно пахнуть.

З усіх боків до яблуні злітаються бджоли, щоб зібрати з її квітів солодкий нектар.

Влітку на яблуні з’являються маленькі яблучка, що згодом достигнуть та перетворяться на соковиті смачні плоди. Деякі з них

Пояснення:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Етюд - це художній твір, який зазвичай є коротким, лаконічним і створюється для висловлення атмосфери, настрою або вражень від якого-небудь об'єкта, сцени чи ситуації. У вашому випадку об'єктом є гілки старої яблуні.

Отже, давайте спробуємо створити етюд, описуючи гілки старої яблуні:

---

Етюд: Гілки старої яблуні

На тлі бліде сонце розтановує тіні старого саду. Високі трави м'яко клекочуть під легким вітром, але найвразливіше і найгармонійніше виглядають гілки старої яблуні, що розкинулися, наче добре сплетені розповіді про минулі весни.

Глядачам відкривається картина гармонії та витонченості. Кора гілок облямовується часом, заросла великими коричневими плямами, які є своєрідними татуваннями часу. Саме в цих слідах дивовижно прекрасного старіння виявляється неповторний рисунок, ніби природа сама проткнула кисть золотом.

Віттям розсипаються залишки минулих цвітінь, як легкі фрагменти спогадів. Кожен пуп'янок, кожна зелена стрілка виглядає як пригадка про давню весну, коли яблуня була вкрита білим покривалом квітів, немов снігом весняним.

А ось на кінчиках гілок знову росте зелений листя, схожий на невеличкі відзнаки відновлення життя. Відчувається невидима рука часу, що постійно перетворює старовинні гілки в невичерпний фонтан нового життя.

Всі елементи цієї картини - від старовинної кори до свіжого листя - складаються в симфонію природи, де кожен акорд нагадує про те, що час не зупиняється, але природа залишає свої сліди як символ вічності і краси.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос