Question

Контрольний твір: "Дворянство, як міф про краще життя" (за твором "Мартин Боруля")

Answer 1

Ответ:

Дія трагікомедії «Мартин Боруля» відбувається в 19 столітті, коли становий поділ українського суспільства був чи не найбільш явним. Дворянство, селянство, міщанство, духовенство — кожен клас мав свої суворо визначені права й повноваження. Дворяни належали до привілейованих прошарків суспільства, вони були основним класом землевласників, мали право займати державні та військові посади. Не дивно, що сила-силенна селян мріяла здобути нібито колись втрачене дворянство, вбачаючи причину своїх життєвих невдач у класовій приналежності. Та чи дійсно селянство було синонімом нещастя, а приналежність до дворянства — запорукою щасливого життя?

Головний герой комедії Івана Карпенка-Карого Мартин Боруля — це людина із заможної верхівки села. Він щасливий, має гарну родину, у домі в нього порядок і достаток. Здавалось би, про що ще може мріяти людина? Та Мартина охоплює прагнення «вийти на дворянську лінію». Напевно, коли б його спитали, навіщо йому те дворянство, він і не зміг би належно пояснити своє дивне бажання. Та герой все одно намагається вводити у своєму домі нові дворянські порядки й сам же мучиться через свої химери.

Смішно дивитися, як правила дворянського побуту суперечать традиційним порядкам сім’ї Борулі, викликаючи непорозуміння й подив членів родини. Ми сміємося над епізодами, коли Мартин змушує дітей називати батьків «мамінька» й «папінька», замість «тато» й «мама», або коли велить жінці навчитися «кофію робить»: «Як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?». Та це радше сміх крізь сльози, адже, засліплений своїми дивними ідеями, він робить і страшніші вчинки: силує дочку Марисю вийти заміж за нелюба, а сина Степана влаштовує працювати чиновником, хоч тому не по душі ця робота.

Хтозна до яких ще наслідків могла б призвести ця одержимість Борулі, якби йому не було відмовлено в дворянстві. Лише тоді чоловік усвідомлює свою помилку: «Чую як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара дворянська попелом стала».

Чому ж дворянство не принесло родині Борулі кращого життя? Істину виголошує друг Мартина Гервасій: «Нам дворянство личить, як корові сідло». Дійсно, родина Борулі була щаслива у своєму селянському побуті, і ті нові звичаї, які намагався прищепити Мартин, були їм чужими. Можна бути щасливим лише коли живеш за покликанням, так, як того прагне твоя душа. Треба жити для себе, а не cтаратися щось комусь довести, в чомусь піднятися над іншими. Адже головне не титул, а вміння залишатися порядною, високоморальною людиною у всіх життєвих ситуаціях.

Отже, у п’єсі «Мартин Боруля» автор утвердив здорову народну мораль щодо сімейних традицій, ставлення людини до рідної землі, свого родоводу, прадідівських коренів, праці, народних звичаїв. Іван Карпенко-Карий висміює прагнення простої людини вибитись у дворяни й показує, що не в чинах слід шукати щастя, а в самому собі.

Объяснение:

Answer 2

Твір "Дворянство, як міф про краще життя" на основі прочитаного твору "Мартин Боруля" можна розглядати з декількох аспектів.

Спочатку необхідно зазначити, що міф про краще життя, пов'язаний з дворянством, є однією з основних тем у творі. Дворянство уявлялося як світле, благородне становище, де правили закони шляхетності і честь. Автор передає досить романтичне уявлення про цей стан, яке втілюється в образі головного героя Мартина Борулі.

Сам Мартин Боруля, дворянин заможного роду, є вдалим прикладом представника дворянства, який уособлює всі його почуття і переконання. Він живе у розкішному дворці, має багатство і славу, його життя проходить у розкішних балах, розмаїтих розвагах і витонченій культурі. Мартин є романтиком, він сповнений незвичайних ідей і цілей. У нього є величезна душа, він обожнює мистецтво, літературу та поезію. Саме завдяки цьому він може орієнтуватися на краще життя, яке символізує дворянство.

Однак, разом з романтикою, в творі зображено і негативну сторону дворянського життя. Мартин, піддаючись впливу свого серця, заглиблюється в самотність та горе. Його душа постійно мучиться твердженням "що з того, що він дворянин, коли хтось із погордою каже, що дворянство - це застаріла система". Він усвідомлює, що дворянство - це не краще життя, а лише ілюзія, яка приховує зруйновану і марнотратну душу самого Мартіна.

Таким чином, автор в червоному нитті твору втілює ідею, що міф про краще життя, пов'язаний з дворянством, є лише фантазією і неправдою. Дворянство, зокрема уособлюване головним героєм, може зруйнувати душу і привести до самотності та болю. Автор намагається розкрити реальну суть дворянського життя і передати його обличчя, з розчаруваннями, стриманостями, безжальністю і власними обмеженнями.

Таким чином, твір "Дворянство, як міф про краще життя" за твором "Мартин Боруля" розкриває протиріччя між ідеалізованим уявленням про дворянство та реальністю його життя, показуючи, що міф про краще життя може бути лише ілюзією.