Question

Підготувати повідомлення про Останні поет життя поета Тараса. ДАЮ 50 БАЛІВ!!!!!!!Обсяг 0.5-1.0 сторінки​

Answer 1

Ответ:

2 серпня 1857 року Шевченко відбув з Новопетровського укріплення, одержавши дозвіл від коменданта Ускова їхати до Петербурга. Вже дорогою він почав малювати краєвиди і портрети. Прибувши до Нижнього Новгорода, довідався, що йому заборонено в'їзд до обох столиць. Та доброзичливий медик засвідчив хворобу Шевченка, що дало йому можливість прожити усю зиму у Нижньому Новгороді.

За зиму 1857-1858 рр. Шевченко створив багато портретів, малюнків, редагував і переписував у «Більшу книжку» свої поезії періоду заслання, написав нові поетичні твори: «Неофіти», «Юродивий», триптих «Доля», «Муза», «Слава». Згодом, одержавши дозвіл на проживання в столиці, 8 березня поет залишив Нижній Новгород і через два дні прибув до Москви. Тут він зустрічається з друзями, знайомиться з діячами науки і культури.

У другій половині листопада 1859 року його здоров'я різко погіршало. Наслідки ревматизма, набутого у засланні, все більше давали про себе знати. Напружена робота, погані умови життя і загальна невлаштованість побуту лише сприяли розвитку хвороби. Тарас Григорович з кожним днем слабшав. Зима тягнулася для нього надзвичайно довго.

Здоров'я продовжувало різко погіршуватися, і до нового 1861 року він уже був прикутий до ліжка. У січні та лютому були, правда, короткі періоди полегшення, він відчував себе здатним працювати, гравірував, писав портрети. Скаржився на біль у грудях і сильну задишку. «От якби до весни дотягти», — говорив Тарас Григорович, — та на Україну ... Там, може, і стало б легше, там, може, ще хоч трошки подихав би ... А їхати треба: помру я тут неодмінно, якщо залишусь».

На початку 1861 року поет почував себе дедалі гірше. 13 січня він одержав від Білозерського два примірники першого номера журналу «Основа», де на перших десяти сторінках було вміщено його поезії під назвою «Кобзар». У рецензії «Современника» на цей номер журналу підкреслено першорядну роль Шевченка в українській літературі, світове значення його творчості. Сам поет, в своєму останньому вірші «Чи не покинуть нам, небого» висловив впевненість, що його творчість не потоне в річці забуття.

10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко.

Объяснение:

Answer 2

Звісно, я готовий допомогти вам підготувати повідомлення про останні дні життя великого українського поета Тараса Шевченка.

Тема: Останні дні життя Тараса Шевченка.

Вступ: Тарас Шевченко, видатний український поет, художник і громадський діяч, помер 10 березня 1861 року. Його життя було наповнене творчістю, але останні його дні були важкими та переповненими випробуваннями.

Останні роки життя: Останні роки Тараса Шевченка пройшли в еміграції. Поет був вигнаний в Сибір у 1851 році за свої літературні та політичні переконання. У 1857 році Шевченко був звільнений з каторги, але його життя залишалося складним і сповненим обмежень.

Повернення в Україну: Тарас Шевченко завжди мріяв повернутися на рідну землю. Його звільнення з каторги в 1857 році не дало йому повного вільного пересування, і він не зміг повернутися до України. Це стало для нього джерелом великого розчарування та печалі.

Останні миті: Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в селі Новопетрівці на території теперішньої Росії. Його смерть настала внаслідок серцевого нападу. В останні миті життя поета його друзі та прихильники були поруч, намагаючись забезпечити йому комфорт і підтримку.

Спадщина: Помирати в еміграції, далеко від рідної землі, для великого сина України було великим гірким пізнанням. Тарас Шевченко поклав основи української національної літератури та образотворчого мистецтва. Його творчість залишається невмирущою і впливовою для поколінь українців.

Висновок: Останні дні Тараса Шевченка були важкими, проте його спадщина і внесок у розвиток української культури залишаються великим джерелом пишання та натхнення для всіх нас. Тарас Шевченко вважається символом національної гідності та боротьби за свободу.

Ця тема стосується серця кожного українця, і нам завжди слід пам'ятати та вшановувати великого поета та борця за права та гідність людини.