Question

ПОЖАЛУЙСТА СОЛНЫШКИ ОЧЕНЬ СРОЧНО ДАМ 60 БАЛОВ Як, на вашу думку, поєднується минуле, теперішнє і майбутнє у поданому творі? Який зв'язок з рідною землею відчував автор, створюючи вірш?" (Обґрунтувати)*як помру то поховайте*​

Answer 1

Ответ:

У вірші "як помру то поховайте" автор виражає свою зв'язок з рідною землею через роздуми про свою смерть і поховання. Він зазначає, що після смерті його хотілося б бути похованим у рідній землі, підкреслюючи важливість рідної землі для нього. Це відображає його глибокий емоційний зв'язок і співпереживання з місцем, де він народився і жив. Таким чином, вірш об'єднує минуле (його спогади про рідну землю), теперішнє (його побажання щодо поховання) і майбутнє (смерть і післясмертя) в єдиному поетичному образі.

Объяснение:

поверь мне брат

Answer 2

Судячи з вашого запитання, ви цитуєте фрагмент вірша "Як помру, то поховайте". Цей вірш належить українському поетові Тарасу Шевченку, і він є частиною його твору "Кобзар". Давайте розглянемо, як в поезії Тараса Шевченка об'єднуються минуле, теперішнє та майбутнє, а також як автор виражає свій зв'язок з рідною землею.

1. Минуле: Тарас Шевченко, як видатний представник романтизму в українській літературі, в багатьох своїх творах звертався до минулого українського народу, вшановуючи його історію, культуру та традиції. У вірші "Як помру, то поховайте" можна відчути тугу за минулими часами, за величчю і славою минулої епохи.

2. Теперішнє: Автор відтворює свої почуття та ставлення до теперішнього часу. У вірші можна помітити ностальгію та сум за минулим, але водночас відчуття безсилля чи безнадії перед сучасністю. Тарас Шевченко висловлює своє страждання в умовах соціальної нерівності та кріпацтва.

3. Майбутнє: Вираз "Як помру, то поховайте" також містить елемент майбутнього. Автор говорить про свою смерть і залишає завдання щодо поховання. Це може вказувати на думку про спадщину та продовження його ідей після смерті. Таким чином, він прагне до вічності свого внеску в історію та культуру.

4. Зв'язок з рідною землею: Тарас Шевченко відчуває глибокий зв'язок із рідною землею. У вірші відбивається його любов до України, біль за страждання її народу, а також визнання важливості збереження та пам'яті про культурні цінності українського народу.

Отже, в творі Тараса Шевченка "Як помру, то поховайте" об'єднуються минуле, теперішнє та майбутнє через емоційне відношення автора до своєї рідної землі, висловлене через ностальгію, біль, і надію на вічність свого внеску.