Question

"Мені тринадцятий минало" поділити на три частини -три настрої поезію Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога...... Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся Богу... І не знаю, Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось, Чого так весело було. Господнє небо, і село, Ягня, здається, веселилось! І сонце гріло, не пекло! Та недовго сонце гріло, Недовго молилось... Запекло, почервоніло І рай запалило. Мов прокинувся, дивлюся: Село почорніло, Боже небо голубеє І те помарніло. Поглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!.. І хлинули сльози, Тяжкі сльози!.. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала, Та й почула, що я плачу. Прийшла, привітала, Утирала мої сльози І поцілувала... Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало Моє... лани, гаї, сади!.. І ми, жартуючи, погнали Чужі ягнята до води. Бридня!.. А й досі, як згадаю, То серце плаче та болить, Чому Господь не дав дожить Малого віку у тім раю. Умер би, орючи на ниві, Нічого б на світі не знав. Не був би в світі юродивим. Людей і Бога не прокляв! ТЕРМІНОВО ПОТРІБНА ДОПОМОГА З ЗАВДАННЯМ!!

Answer 1

Відповідь:

Перша частина:

Мені тринадцятий минало.Я пас ягнята за селом.Чи то так сонечко сіяло,Чи так мені чого було?Мені так любо, любо стало,Неначе в Бога......Уже прокликали до паю,А я собі у бур’яніМолюся Богу... І не знаю,Чого маленькому меніТойді так приязно молилось,Чого так весело було.Господнє небо, і село,Ягня, здається, веселилось!І сонце гріло, не пекло!
Настрій спочатку спокійний, потім веселий.

Друга частина:
Та недовго сонце гріло,Недовго молилось...Запекло, почервонілоІ рай запалило.Мов прокинувся, дивлюся:Село почорніло,Боже небо голубеєІ те помарніло.Поглянув я на ягнята —Не мої ягнята!Обернувся я на хати —Нема в мене хати!Не дав мені Бог нічого!..І хлинули сльози,Тяжкі сльози!.. А дівчинаПри самій дорозіНедалеко коло менеПлоскінь вибирала,Та й почула, що я плачу.Прийшла, привітала,Утирала мої сльозиІ поцілувала...

Настрій задумливий, сумний, усвідомлений втратами.
Третя частина:

Неначе сонце засіяло,Неначе все на світі сталоМоє... лани, гаї, сади!..І ми, жартуючи, погналиЧужі ягнята до води.Бридня!.. А й досі, як згадаю,То серце плаче та болить,Чому Господь не дав дожитьМалого віку у тім раю.Умер би, орючи на ниві,Нічого б на світі не знав.Не був би в світі юродивим.Людей і Бога не прокляв!
Настрій спокійний, усвідомлений чудовим минулим та жаллю.

ПЕРЕПРОШУЮ, ЩО ТАК ПОГАНО ОПИСАЛА НАСТРОЇ.

Пояснення:

Answer 2

Здається, ви надали фрагмент поезії "Мені тринадцятий минуло" Івана Франка та просите розкрити три настрої цієї поезії. Давайте розглянемо кожен настрій:

1. Ностальгія та Любов до природи та простоти життя: У початкових рядках, герой відзначає спокій і щасливі миті свого дитинства, коли він пас ягнята за селом. Сонце світить яскраво, і йому подобається це невинне щастя. Він згадує радість та веселий настрій, який відчував у ті часи.

2. Втрата та розчарування: Але з часом приходить зміна. Лише на мить йому дозволяють пастися ягнятам, і його радість обривається. Йому сказали йти до паю, і він залишає свою ідилічну картину. Він виявляє, що той світ, який він знає, зникає, і він втрачає своє дитинство та безтурботність.

3. Віра та сподівання: Навіть після трагічних подій герой не втрачає віри. Він молиться Богу в бур'яні, і ця молитва для нього важлива. Він вірить, що Бог чуючий його молитви, і віра в Бога залишається для нього джерелом надії та сил.

Ці три настрої утворюють повну картину поезії, яка розкриває душевний стан героя в різні періоди його життя, від щасливих моментів дитинства до втрат та розчарувань, і до віри та сподівань у найглибший момент трагедії.