Question

Твір на тему "мої враження від прочитаного за повістю "Вогник далеко в степу"(Григір Тютюнник)! Срочно! 1

Answer 1

Ответ:

Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу”

Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі.

“Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її проявах”, – писав Гр. Тютюнник. Непересічні людські цінності. І як добре, що письменникові вдалося так майстерно і ненав’язливо показати їх у своєму творі.

Зі сторінок повісті постають перед нами яскраві, колоритні характери хлопчиків: головного героя Павла, від імені якого ведеться розповідь, та трьох Василів, які щодня проходять пішки по 18 кілометрів. Привабливим є також образ доброї тітки Ялосовети, прекрасного майстра своєї справи, викладача трудового навчання Федора Демидовича та директора училища, які не тільки навчають підлітків, а й старанно виховують їх, уміло прищеплюють дітям любов до праці.

Але, на жаль, підлітків оточують не лише добрі, сердечні, совісливі люди, а й погані. Таким є негативний персонаж повісті – шофер Фріц, який не тільки не допоміг Павлові у скрутну хвилину, а й покалічив його. І як добре, що таких жорстоких, безсердечних людей небагато. Людяність, доброта переважають.

Показова й назва твору “Вогник далеко в степу”. Хлопчики, які щодня пішки добиралися до училища, змушені були виходити з дому тоді, коли надворі було ще темно. От і придумали розкладати вогонь ще звечора, як повертались з училища, щоб не так моторошно було йти вранці чорним шляхом, грілися біля нього в степу. Вогонь – супутник людини, без нього неможливе життя. А вогник, який жевріє в душі, зігріє інших людей. Цей вогник – доброта, щирість, людяність, чуйність, милосердя. Людина без вогнику в душі перетвориться на звичайну колоду, якій не потрібні ніякі високі помисли, мрії.

Такий вогник жевріє у душі Павла, у його друзів – Василів, тітки Ялосовети, Федора Демидовича, директора училища. Теплотою своєї душі вони завжди зігріють інших, допоможуть, підтримають у тяжку хвилину. Хай же ней вогник буде в душі кожного з нас, жевріє, не згасає, світить іншим! І щира подяка письменнику за цей чудовий твір.

Объяснение:

Answer 2

Мої враження від прочитаного за повістю "Вогник далеко в степу" Григора Тютюнника є надзвичайно сильними та емоційними. Ця повість залишила у мені багато глибоких вражень і переживань, які хочу поділитися.

Сюжет повісті розгортається в степовій місцевості і показує життя людей, які борються з труднощами і непростими випробуваннями. Основним героєм повісті є хлопчик Вогник, який втратив батька і змушений брати на себе велику відповідальність. Він живе зі своєю матір'ю і молодшою сестрою в найбільша у пустелі.

Ця повість дуже емоційна і вразлива. Автор майстерно передає немилосердну красу степу, його велич, а також безмежну силу і волю людей, які пристосовуються до жорстоких умов життя. Я побачила, як герої цілеспрямовано виживають, працюють на полі кілька годин підряд, щоб забезпечити собі їжу і звичайне існування.

Основна драма повісті полягає в тому, що Вогник забуває про свою дитячість і радість, віддаючи всі сили на дорослі зусилля. Він розуміє, що лише таким чином він може забезпечити свою родину, але в цій безмежній втомі він позбавляється радісних моментів, які повинні бути присутніми в житті кожної людини.

Повість "Вогник далеко в степу" є сильним зображенням життя в степовій місцевості та її життєвих труднощів. Вона показує, як люди з самими скромними умовами життя борються з негараздами, демонструючи велику силу волі та витримку.

Ця повість нагадує нам, що важливо залишатися людиною в будь-якій ситуації. Вогник показує нам, що ми повинні пам'ятати про свої унікальність і заздалегідь цінувати кожен момент радості в житті, навіть якщо воно і непросте.

В цій повісті я також побачила, наскільки важливо допомагати одне одному, незважаючи на життєві труднощі. Герої повісті виявляють велику солідарність і підтримку важким часом, що є надзвичайно важливим у нашому суспільстві.

Усі ці моменти зробили на мене великий враження. "Вогник далеко в степу" - це не просто повість, а глибоке творіння, яке закликає задуматися про цінності в житті, а також про те, що справжня сила і воля живуть у нас всередині, в нашому характері і в можливостях пристосовуватися до складних ситуацій.

Ця повість пронизана духом справжньої людяності, мужності і боротьби. Вона вчить нас цінувати те, що маємо, і ніколи не здаватися перед труднощами.

Таким чином, "Вогник далеко в степу" - це літературний твір, який залишив у мені незабутні враження і навчив мене цінувати життя в усіх його виявленнях, незалежно від умов та обставин.