Question

Написати власне продовження твору. Володимир Винниченко "Федько-халамидник".

Answer 1

Відповідь:

Як мало довкола нас останнім часом доброти і справедливості. І як завжди хочеться, щоб добро пе-ремогло зло. І як прикро, коли ці бажання не здійснюються. Але якщо у справжньому житті інколи ми не в силі змінити перебіг подій, то у світі придуманих автором героїв це цілком ймовірно.

Візьмемо за приклад чудовий твір В.Винниченка «Федько-халамидник». І допишемо йому власне продовження.  

«Цього чижика  Толя сказав Федьковій  матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.. Після похорону Федька його вбиті горем батьки пригощали у дворі всіх цукерками і маленькими пиріжечка-ми. Толя з чижиком в цей час вийшов на поріг. Нехай хлопці бачать – він таки чесно виграв цей чижик у Федька.  

- Візьміть на спомин душі нашого синочка. Нехай йому там буде солодко… – шелестіла сухими гу-бами згорьована Федькова мати. – Хоч і був він неслухом, але душа його була чиста.

- Візьми, Толю, і ти пиріжечок – звернулася Федькова мати до хлопця. -  І вибач його, дитино. Може то він так нехотячи пхнув на ту кляту крижину…

- Але Федько Толю не штовхав на лід – раптом озвався Стьопка.

Батько Федька, який сидів на лавці, безсило опустивши руки, піднявся.

- Як не штовхав ???  А хто ж його тоді  штовхнув ??

Хлопців ніби прорвало – вони всі нараз загомоніли, перебиваючи один одного. Вони розповідали Федьковим батькам про те, як Толя сам напросився до них до гурту, як він підбив Федька на спір, як ловко Федько  перейшов по крижинах через  річку, аж дух захоплювало, як вони і не помітили, коли Толя сам ступив на крижину, як Толя розгубився і почав плакати, як ніхто не міг йому допомогти, а Федько таки наважився і врятував Толю. Мати Федька вже давно перестала втирати сльози, що текли по її впалих і почорнілих щоках. В очах батька Федька розливався океан розпачу і болі.

- Візьми, сину, пиріжечок. І чижик нехай у тебе залишається – звернулася ще раз мати Федька до Толі.

Але той блідий  і зляканий дивився з ганку кудись поверх голів. Всі обернулися на той погляд. За спиною у друзів Федька і його батьків стояв приголомшений батько Толі.

Пояснення:

Answer 2

Федько-халамидник" - це оповідання Володимира Винниченка, написане у 1907 році. Якщо ви бажаєте створити своє власне продовження цієї історії, вам потрібно врахувати атмосферу і стиль оригіналу, але також додати свою унікальність та креативність. Ось можливе продовження оповідання "Федько-халамидник":

*** Той спекотний літній день, коли Федько покинув родинне господарство і вирушив у світ, давно залишив його пам'яття. Час летів, немов птах у небі, і Федько зазнав безлічі пригод і змін. Він подорожував країною, навчався жити у великому світі і змінювався, але пам'ять про свій рідний край і рідних залишалася завжди в його серці.

Він був сильним і досвідченим чоловіком тепер. Подорожі навчили його багатьом речам, і він вже не той молодий хлопець, що шукав пригод у своєму селі. Але серце Федька завжди знало свій шлях назад до рідного краю.

Одного дня Федько отримав листа від своєї матері. У ньому вона писала про важкі часи, які настали в селі. Господарство було на межі банкрутства, і рідні просили його повернутися і допомогти. Федько не вагаючись вирішив повернутися додому.

По приїзду в село він був здивований, як дуже все змінилося. Багато років тому він залишив рідний край як молодий хлопець, а тепер повернувся як досвідчений чоловік. Він взявся за роботу на господарстві, вирішив допомогти родним вибратися з труднощів.

З часом він почав впроваджувати нові методи господарювання, вивчав сучасні технології, і це допомогло родині відновити господарство і навіть розвиватися. Він допоміг селу оживитися, організувавши спільні проекти та ініціативи.

Але найголовніше, що він знайшов на своєму шляху назад додому - це справжнє щасливе життя. Він побачив, як його мати посміхається, як його діти ростуть, і як село оживає завдяки його старанням. Федько зрозумів, що справжнє щастя завжди було біля нього, в його рідному селі та родині.

Так завершилося подорож Федька, де він зрозумів, що дорогоцінніша за всі скарби світу є родина і рідний край. Він знайшов своє справжнє щасливе життя і присвятив його родному селу та рідним.