Question

Тема для контрольного твору з української літератури: "Я пишаюся досягненнями української літератури кінця ХІХ- початку ХХ століття, тому що "

Answer 1

Ответ:

українська література цього періоду внесла величезний вклад у формування національної ідентичності, вираження національних цінностей та розвиток літературної мови.

Перш за все, українська література кінця ХІХ- початку ХХ століття мала великий вплив на українське суспільство та його свідомість. Літературні твори цього періоду відображали соціальні, політичні, економічні та культурні реалії того часу. Вони ставали своєрідним дзеркалом українського народу, його боротьби за свободу та незалежність. Такі визначні письменники, як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та інші, в своїх творах гостро й змістовно порушували актуальні питання суспільства, проблеми соціальної нерівності, національного самовизначення та людських цінностей.

Друга причина, чому я пишаюся досягненнями української літератури цього періоду, полягає у її значному внеску в розвиток літературної мови. Письменники того часу відстоювали українську мову як самостійний літературний засіб вираження. Вони боролися за визнання української мови як державної та літературної мови українського народу. Саме завдяки їхнім зусиллям та майстерності українська мова стала багатшою, виразнішою і здатною передати всю глибину національного духу та культури.

Крім того, українська література кінця ХІХ- початку ХХ століття служила важливим джерелом інтелектуального, емоційного та естетичного задоволення. Через твори великих письменників ми можемо зануритися у світ української культури, почути голоси минулих поколінь, зрозуміти сутність українського народу та його традиції. Ці твори залишають невимовний слід у серцях читачів, розширюють світогляд, надихають на великі справи та розвивають емоційну сферу.

Отже, українська література кінця ХІХ- початку ХХ століття є надзвичайно цінним та важливим феноменом для українського народу. Вона не тільки відображає його історію, боротьбу та традиції, але й формує національну свідомість, розширює горизонти знань та надає натхнення для подальшого розвитку. Я пишаюся досягненнями української літератури цього періоду, оскільки вони є свідченням нашої культурної, мовної та національної самобутності.

Объяснение:

Answer 2

Українська література кінця ХІХ - початку ХХ століття належить до визначних періодів у розвитку літератури національного рівня. Цей період характеризується народотворчою місією письменників, які прагнули відтворити на письмі духовне багатство українського народу.

По-перше, українські письменники кінця ХІХ - початку ХХ століття створили велику кількість видатних творів, які стали класикою світової літератури. Наприклад, творчість Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника та інших авторів є свідченням великого зростання літературної майстерності і створення універсальних творів, які не тільки розповідали про український народ, а й ставали важливою частиною світової культури.

По-друге, в цей період формувалася національна ідея і свідомість українського народу. Українські письменники активно працювали над створенням літературних творів, які підкреслювали невід'ємність української культури і продовжували традиції минулих поколінь. Вони були символами відродження національного самоусвідомлення й виявляли віру в свою мову, культуру і історію.

По-третє, українська література кінця ХІХ - початку ХХ століття відображала складні соціально-політичні процеси того часу. В творах письменників показувалася трагічність і насильство, які супроводжували український народ через його важкі історичні періоди. Це були твори, які надихали до боротьби за свободу і незалежність, та ставали засобом протистояння національній асиміляції та репресіям.

Тому я пишаюся досягненнями української літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття - це багатство нашої культури, яке говорить про самобутність, мужність та глибину українського народу. Великі твори цього періоду не тільки художньо цінні, але і є потужними засобами виховання патріотичних почуттів і встановлення національної ідентичності.