Question

Скласти коротку казку про мурашку

Answer 1

Ответ:На галявині лісу росла собі Ромашка, одним-однісінька. Поряд росли дзвіночки, кульбабки та багато різних квітів. Та лише Ромашка – одна. І було їй дуже сумно, ні з ким поговорити. Дзвіночки передзвонюються між собою, кульбабки зайняті своїми парашутиками-насінинками, весь час повчають їх, як найдалі літати. А до Ромашки нікому діла нема.

   Та одного дня все змінилося. Якось під вечір почула Ромашка, що хтось тихенько плаче. Озирнулася довкола і побачила маленьку Мурашку.

   – Гей, малечо, ти чого плачеш?

   – Ой, як не плакати, коли ніжечка дуже болить, – відповіла Мураха.

   – А що сталося з твоєю ніжкою? – стривожено спитала Ромашка, бо була дуже добра і завжди всіх жаліла.

   – Я її подряпала, і тепер йти не можу. Бачу хмара насувається, дощ буде, а додому мені далеко, – сказала Мурашка і знову заплакала.

    І справді, потемніло, загриміло, пішов густий дощ.

   – Ховайся, – крикнула Ромашка і низенько нахилила свою голівку, утворивши затишну, чарівну білу парасольку для Мурашки.

   – Ой, спасибі тобі, Ромашечко, що заховала мене від дощу, а чим  я тобі віддячуся?

   – А ти поговори зі мною трішки, бо дуже мені самотньо тут.

   Розмовляли вони, розмовляли, аж поки дощик не закінчився. Мураха розповідала, де бувала, що бачила, а Ромашка уважно слухала і всміхалася, раділа, що знайшла собі подружку. Коли дощик перестав крапати, Ромашка підвела голову до сонечка, що зя’вилося між хмарками, аби просушити свої пелюсточки. А Мурашка зібралася йти додому.

   – Куди ж ти з хворою ніжкою підеш, біднесенька? – зупинила її Ромашка.

   – Попросімо дядечка Подорожника, хай полікує, він добрий лікар.

   А дядько Подорожник ріс поряд, почув про Мурашчину біду, дав краплинку свого соку, Ромашка свою пелюсточку для перев”язки, та й полікували Мурасі ніжку. Тут ще й дядько Джміль мимо пролітав, Ромашка його попросила допомогти Мурашці дістатися дому. Він теж не відмовив, посадив її собі на спину та й полетів до мурашника. Ох і дякувала Мурашка новим друзям. А дядько Джміль підморгнув Мурасі і промовив:

    – Завжди пам”ятай, ніколи нікого в біді не лишай. Тоді завжди знайдеться хтось, що й тобі допоможе колись, – та й полетів собі, а Мурашка помахала йому вслід лапкою і, задумавшись, пішла до дому.

   З того часу вона часто провідувала Ромашку, розповідала їй про новини в мурашнику чи лісі, не забувала подружку. І якось також віддячила Ромашці добром за добро. А було це так. Настав час Ромашці висипати достигле насіннячко, а на біду вітру нема, насіння не рознесеться галявиною. Зажурилася наша Ромашечка, ось тут і допомогла Мураха подружці. Покликала всіх своїх родичів, а вони схопили кожна по насінинці і розбіглися в різні боки галявини, залишили там насіннячко та й пішли по своїх справах. А наша Мурашка задоволено потерла лапку об лапку і сказала:

  – Наступного року ти вже будеш на галявині не сама, не сумуватимеш. І підморгнула дядькові Джмелеві, котрий пролітав поряд. Добром за добро.

Объяснение:

Answer 2

Однажды в лесу жила маленькая муравейка по имени Мишель. Она была самой активной и трудолюбивой мурашкой в своем муравейнике. Все её друзья постоянно удивлялись, как она всегда так быстро и эффективно выполняла свои обязанности. Мишель любила собирать еду для зимы. Она не только собирала её для себя, но и помогала своим друзьям. Однажды, когда лес начал окутываться прохладой осени, Мишель решила собрать как можно больше еды, чтобы быть уверенной, что у её муравейника будет достаточно запасов на холодное время года. Она отправилась в путешествие, и вскоре нашла огромный кусок сахара, который упал с дерева. В этот момент она заметила другую муравейку, которая тоже хотела его себе. Вместо того, чтобы начать спорить и сражаться, Мишель предложила поделиться. "Почему бы нам не сотрудничать?" сказала Мишель. "Мы сможем поднять этот сахар вместе и поделиться им пополам." Другая муравейка согласилась, и вместе им удалось поднять сахар и принести его в муравейник. Они поделили его пополам и были очень довольны результатом. Эта история о маленькой муравейке Мишель учит нас, что сотрудничество и помощь другим могут привести к лучшим результатам, чем эгоизм и соперничество. Когда мы работаем вместе, мы можем добиться больших успехов и сделать мир лучше для всех.