Question

Розкриття проблеми боротьба за владу у творі Чорна рада

Answer 1

Роман "Чорна рада" П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі:
      1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних).
      2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка).
      3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького).
      4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама).
      5. Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача).
      6. Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки).
      7. Значення народної моралі.
      Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дає себе знати навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати зв'язаного, беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув'язненого Сомка. Запорожці-"харцизяки" здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап'янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного українця є добре начало.

Answer 2

"Чорна рада" Пантелеймона Куліша - це багатогранний твір, в якому розкриваються різні проблеми, зокрема, боротьба за владу. Ця боротьба відображена через аналіз психіки персонажів, їхніх моральних та ідеологічних позицій , ).

Історичною основою сюжету роману є події, які відбувалися на українських землях у часи Руїни, коли почалася боротьба за гетьманську владу. Ця боротьба була викликана смертю Б. Хмельницького у 1657 році. Деякі претенденти на гетьманську булаву думали лише про власну вигоду і не згадували про долю рідної країни і українського народу. З цією метою кожен з цих претендентів звернувся за підтримкою і допомогою до татар і турків, до Москви, до польської шляхти .

Основними персонажами, які відображають свою позицію щодо суспільно-історичних подій, є старшина городових козаків (Сомко, Шрам), руїнницька частина селян і міщан. Державобудівничий підхід уособлює старшина городових козаків, руїнницький - "запорізька вольниця" і національно несвідома, схильна до соціального бунту частина селян і міщан ).

У романі українська історія подана як боротьба сил руйнівних і тих, що виступають за суспільний порядок. Боротьба добра і зла передана через образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки. Навіть такі, здавалося б, пропащі люди, як Брюховецький, не можуть порушити народну мораль, навіть у випадку смертельного протистояння .

У виснажливій боротьбі цих двох сил - державобудівничої, культуротворчої та руїнницької - письменник бачить трагедію України ).