Вопрос задан 26.10.2023 в 17:57. Предмет Українська література. Спрашивает Ненахова Полина.

Твір на тему Безсмертя і добро, вічність і краса з української літератури 6 клас

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ориняк Арина.

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.

Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.

Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь спостерігав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна спостерігати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.

Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.

Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця  «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.


0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Безсмертя і добро, вічність і краса - це теми, які завжди привертали увагу людей, і вони стали об'єктом багатьох літературних творів. Одним із найвідоміших українських поетів, який розмислював над цими темами, був Тарас Шевченко. Ось невеликий твір на цю тему, інспірований його поезією:

У віршах Тараса Шевченка завжди звучить тема безсмертя і добра, вічності і краси. Він, як справжній національний бард, обдарований даром виразно висловлювати свої думки, відчуття та переживання. Він пише про красу природи, про те, як вона вічна та непохитна, як безсмертя душі:

"Як безмежний океан, неба ясність, Краса природи в незміряних просторах, Вічна як душі українського народу І добро, що завжди приносить нам радість.

Тарас Шевченко нам вказує шлях до вічності, Він своєю поезією серцям світло несе, І в його словах краса і добро завжди живуть, Бо вони вічні, як душа, що в серці несемо ми.

Нехай кожен день приносить радість і світло, Як той вічний океан і безмежне небо, Нехай в наших серцях завжди живе краса, І ми завжди прагнемо до вічного добра."

Слова Тараса Шевченка завжди надихають нас думати про вічні цінності, які супроводжують нашу душу на шляху до безсмертя. Він нам нагадує, що краса і добро завжди поруч з нами, і ми повинні їх шанувати та дбати про них, як про найдорожче надбання.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос