Question

Яким Т. Шевченко вбачає нове суспільство ( Ісаія. Глава 35).? Чим воно суттєво відрізнятиметься від попереднього?

Answer 1

Ответ:

Початок вірша за формою нагадує народні різдвяні пісні. Це звернення до землі. Метафорична картина щастя починається із наказу землі розквітати, оновитись. А далі буде Божий суд, коли справедливість переможе. Зло буде покаране, а ось поневолені кріпаки, метафоричним образом яких у творі стають «темні», «сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані. У третій частині вірша і змальовано ідеальне життя нещасного народа-мученика, який заслужив цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує подвійну функцію. По-перше, зображує народне щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує до чого доводить рабство людину. Закріпачена людина стає морально забитою, неосвіченою, фізично нездоровою. Використання у вірші старослов’янизмів також виконує подвійну функцію: стилізує вірш до біблійних творів і надає йому пафосності, урочистості. Вершиною глобальної картини оновлення у вірші стає «проривання слова». Свобода слова, свобода отримувати освіту для автора стають провідною умовою процвітання суспільства. Картина творчої свободи передається через метафору плодючої, квітучої землі. Епітети останньої частини твору довершують створену картину щасливого ідеального життя. Як справжній гуманіст, автор проголошує: люди повинні радіти й вільно веселитись на своїй землі.

Объяснение:

Answer 2

Тарас Шевченко, український поет і художник, в інтерпретації Ісаї Глава 35, бачив нове суспільство як щось позитивне і відмінне від попереднього. У Ісаїї 35 главі описується прихід Мессії і нова ера, коли "пустеля і земля засвітяться", і буде відновлено природну красу та спільність людей з Богом. У цьому тексті багато символів і образів, що вказують на відродження, відновлення і благополуччя.

Шевченко використовував цей текст для виразу своїх надій і прагнень до кращого майбутнього для українського народу. Він вбачав нове суспільство як суспільство, в якому покінчено з унтерманівністю, соціальними нерівностями і гнітом. Він прагнув до створення справедливого та вільного суспільства, де кожна людина має права і можливості для розвитку.

Основними відмінностями нового суспільства в очах Шевченка від попереднього були справедливість, свобода і гідність. Він сподівався, що український народ зможе відродитися і стати гідним суспільством, де кожен має право на щасливе та свобідне життя. У цьому контексті Ісаія 35 була для нього символом надії і прагнення до кращого майбутнього для України і її народу.