Question

Сочинение-миниатюра по афоризму Г.Сковороды «З усіх утрат втрата часу найтяжча» (Буду очень очень благодарен)

Answer 1

Як багато речей навколо нас,які ми не помічаємо. Ми знайомимось з людьми,вчимося,працюємо, однак весь цей період нашого життя від нас швидко тече час. Чому дуже часто можна почути такі слова як: " Все збирався сказати, та так і не сказав, час минув швидко, а людини вже нема"? Потім ми довго шкодуємо, що не сказали важливу річ близькій людині, не підтримали її у тяжкій ситуації, не подарували їй обійми. Час іде, кожну хвилину,кожну секунду. Земля йде обертом , за нею й годинник.

Недаремно Вольтер сказав: "Час — на світі немає нічого довшого, бо він міра вічності, і немає нічого короткішого, бо його не вистачає на виконання наших бажань; немає нічого повільнішого для того, що чекає, нічого швидше для смакуючого задоволення; воно досягає нескінченності у великому і нескінченно ділиться у малому; люди нехтують ним, а втративши, шкодують; все відбувається у часі; воно знищує негідне у пам'яті потомства…"

Ми повинні цінувати той час який нам відведено,повинні пам'ятати про близьких людей,щоб потім не "кусати лікті" від болю у грудях та душі. Потрібно пам'ятати:"Час не лікує".

Писала те,що було на душі)

Answer 2

З усіх утрат втрата часу найтяжча

Григорій Сковорода, мудрий філософ та мислитель свого часу, сказав слова, що стали вічними: "З усіх утрат втрата часу найтяжча". Цей афоризм став променем світла в безмежному океані людських справ та прагнень.

Час — це найбільший скарб, яким може володіти людина. Він не вимірюється грошима чи майном, не підкоряється владі та впливу. Час — це дар, який можна витратити лише один раз. Кожна мить — цінний подарунок, який ми отримуємо, і кожна мить — можливість зробити щось важливе, значуще.

Та як часто ми витрачаємо його на пустощі та банальності! Як часто ми не цінуємо кожної години і кожного дня, відкладаючи важливі справи "на потім". Але потім ніколи не настає. Час не чекає, він плине невпинно, як вода у річці.

Втрата часу — це найбільша втрата, бо відновити його неможливо. Гроші можна заробити знову, майно можна відновити, але час, якого пройшло, не повернути назад. Тому кожна мить має бути використана максимально ефективно та з розсудливістю.

Нехай афоризм Григорія Сковороди стане для нас керівною зіркою в житті. Нехай ми навчимося цінувати кожну хвилину, використовувати час для досягнення важливих цілей та для того, щоб бути корисними і справжніми для себе та оточуючих. Нехай втрата часу найтяжча стане для нас найважливішим навчанням, яке назавжди залишиться в наших серцях і допоможе нам робити світ кращим крок за кроком.