Question

Письмовий твір за мистецькою спадщиною І.Франка або Т.Шевченка. Завдання: написати твір - роздум на одну з запропонованих тем. Обсяг роботи - 1,5 сторінки!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Теми для твору: 1. Проблеми честі і зради у повісті І.Франка "Захар Беркут" 2. Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю І.Франка "Захар Беркут") 3. Невмирущість кохання в баладі Т.Шевченка "Тополя" 4. "Заповіт" Т.Шевченка. Чи виконуємо ми його? Структура твору-роздуму 1.Вступ. У цьому пункті вам потрібно висунути гіпотезу, яку надалі ви будете підтверджувати або спростовувати. Це може бути риторичне питання, окрема ситуація чи ваше особисте переконання. Чітке визначення тези допомагає найширше розкрити та проаналізувати проблему. На мою думку... 2.Аргументи. Обґрунтування тези – основна частина роботи. Аргументом може виступати особистий досвід, суспільні явища, факти, цитати відомих культурних, наукових чи політичних діячів, історичні події.. Аргумент має відповідати проблемі,а не просто бути вписаним у текст «заради краси». По - перше... По - друге... 3.Висновок. Не думайте, що висновок – це просто перепис тези. Так, та не так! Звісно, висновок у творі це як оте математичне «що й потрібно було довести». Однак він також має ґрунтуватися на аргументах і вашому особистому погляді на ситуацію. Висновком може бути риторичне питання, резюмування думки автора, заклик до дій. Це невелика частина роботи, що має складати 5-10% від усього тексту. Отже... 7 класс!!

Answer 1

Автор протиставляє Максимові боярина Тугара Вовка, який зрадив свій край і почав служити монголам.Дівчина допомагає співвітчизникам і відмовляється від права називатися боярською дочкою, кажучи: “Тепер я не можу вважати його батьком, бо не хочу зраджувати свого краю”. Її поведінка в монгольському таборі, піклування про Максима викликає в нас симпатію. Ображуючи підступні вчинки боярина Тугара Вовка, Іван Франко засуджує зраду рідного народу як найтяжчий, непрощенний гріх. Такі герої, як Максим, Мирослава, Захар Беркут, викликають у нас захоплення, бо їм притаманні найкращі риси вдачі: мужність, чесність, порядність, почуття людської гідності, любов до своєї землі.Найбільша цінність держави, її сила – це народ, а народ – це і є сила. Згуртований народ – це непробивна, нездоланна міць. А єдність всіх людей в боротьбі за праве діло – це ще більше могуття, яке не можливо здолати.  Саме згуртовану боротьбу за добро, мир і спокій простого народу можна спостерігати в історичній повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Там розповідається про мешканців села Тухля, які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар, котрі нападали несподівано і жорстоко, руйнували помешкання, знущалися з людей,  залишали після себе страшну розруху. Люди не могли протистояти цим набігам самостійно, тому вони об’єдналися. Дівчина чекає парубка два роки, чекає навіть тоді, коли вже не сподівається на його повернення. Вона не підкоряється волі матері, яка її “за старого, багатого нищечком єднала”, бо не може зрадити свого почуття. А це неабияка сміливість для дівчат тих часів, які найбільшою чеснотою вважали слухняність та покору батькам. І, коли серед поля, ливши зілля, дівчина чекає на свого нареченого, вона робить свідомий вибір: “… загину, коли не прибуде”. Дівчина не загинула:

Зілля дива наробило –

Тополею стала.

Нам, нащадкам Великого Кобзаря, яким, власне, і було адресовано “Заповіт”, варто замислитися, чи виконали ми волю поета? Мені дуже прикро, що сам Шевченко не побачив свою Батьківщину незалежною (ми знаємо також, що він не дожив до скасування кріпацтва, адже побачити простий народ вільним також було його мрією). Незалежність України, після стількох років і навіть сторіч боротьби та помилок, нарешті здобута. І це – найважливіша, як на мене, подія за всю історію існування нашої держави. Але ж поет прагнув не тільки декларації незалежності, але й духу свободи в нашій країні, справедливості та щастя. Незважаючи на фактичну незалежність нашої держави, на жаль, нас і досі переслідує безпідставний, а тому ще більш прикрий, комплекс якоїсь національної меншовартості. Тобто люди, що географічно живуть в Україні, українці за походженням, не вважають себе такими. Як на мене, це якийсь історичний парадокс.

Answer 2

Тема: Проблеми честі і зради у повісті І. Франка "Захар Беркут"

Вступ. У цьому пункті я бажаю розглянути проблему честі та зради, яка широко висвітлена у повісті Івана Франка "Захар Беркут". Честність та вірність були завжди важливими цінностями для нашого народу, і ця повість чудово демонструє важливість цих понять у складних історичних умовах.

Аргументи. Обґрунтування тези:

По-перше, головний герой повісті, Захар Беркут, є втіленням честі та вірності своєму народу та традиціям. Він обрано обрано вождем горганського племені, і його честь і відданість своїм соратникам та Батьківщині ніколи не видають його. Його зрада неможлива, і це важлива риса характеру, яка допомагає врятувати своє плем'я від зовнішнього ворога.

По-друге, повість показує, як важко відстоювати честь і вірність у світі, де влада, гроші і зрада іноді переважають над принципами честі. Зрадники та підлі вчинки порушують спокій і єдність народу. Наприклад, персонаж Тугар Вовк, який зраджує свого народу, стає символом того, що може статися, коли честі та відданості не дотримуються.

Висновок. Отже, повість "Захар Беркут" Івана Франка ілюструє важливість честі та вірності у складних історичних обставинах. Честність і відданість своїм ідеалам і народу завжди залишаються актуальними цінностями. Ця повість нагадує нам, що ми повинні бути справжніми героями для свого народу і ніколи не зраджувати честі та вірності своїм ідеалам і цінностям.