Question

Чому українські письменники,всупереч переслідуванням і заборонам,натхненно творили для свого народу саме в руслі реалізму

Answer 1

Бо якщо б всі українські письменники писали твори про магію і щось фантастичне, зараз би ніхто і не розумів всі реалії життя в ті часи.

Наприклад, взяти твори Тараса Шевченка. Він часто завуальовано висловлював свою думку щодо влади, відношення до українців і цілої нації. Якби він мовчав і всі інші письменнки теж сучасним українцям здавалось би, що раніше все було нормально, що раша нас захищає і допомагає і зовсім не намагається знищити національний дух.

На жаль, існували такі речі як Емський указ або Валуєвський циркуляр, які просто забороняли україномовним людям розмовляти іхньою рідною мовою. Народ не повинен мовчати, а розказувати іншим правду, щоб ті вчились на помилках і в майбутньому не довіряли тим, кому не слід.

Answer 2

Українські письменники в історичних періодах, коли їх творчість переслідувалася або була забороненою, часто вибирали реалізм як форму виразу. Це можна пояснити кількома чинниками:

1. Автентичність та національна свідомість: Реалізм дозволяє письменникам зображувати реальне життя, відтворювати реальні образи та події. Для українських письменників це було важливо в контексті формування національної свідомості та визначення національної ідентичності.

2. Протест проти цензури: Реалізм надавав можливість передати проблеми та негаразди суспільства без перебільшення чи ідеалізації. Водночас, через реалізм, письменники могли вирізнятися від ідеологічних та політичних конфліктів, таких як цензура, оскільки їх твори можна було тлумачити як просте відображення реальності.

3. Пов'язаність із суспільством: Реалізм дозволяє авторам глибше взаємодіяти з глядачами чи читачами через зображення життя в його різноманітності та простоті. Українські письменники відчували потребу співпереживання та співчуття своїх читачів, і реалізм став ефективним засобом для досягнення цієї мети.

4. Збереження національної ідентичності: Українські письменники, конфронтуючи з асиміляційними тисками або заборонами на використання власної мови та культури, шукали в реалізмі спосіб зберегти та підкреслити свою національну ідентичність.

Наприклад, Тарас Шевченко, великий український поет і художник, в своїх творах використовував реалізм, щоб показати тяжкі умови життя селян та висловлювати соціальні та політичні коментарі. Такий підхід забезпечував широкий спектр глядачів та читачів, в той час як його твори продовжували зберігати національну ідентичність українців.