Question

Пожалуста допоможіть Літературний диктант Олександр Довженко. «Ніч перед боєм» 1. Під час перебування в Берліні О.Довженко відвідував лекції з… 2. Те, що кіно – його природна стихія, Довженко зрозумів у місті… 3. Перед війною митець керував… 4. Розповідь про переправу через річку ведеться від імені… 5. Ким був Іван Дробот? 6. Із страшним судом дід Платон порівнює… 7.Тривожиться тим, що чим далі відступає армія, тим більше проллється крові материнської і дитячої… 8. В оповіданні згадується історична пісня про... 9. Вогонь помсти в душі Колодуба викликали слова… 10. Колодуб сказав передати фашистам, що він із бійцями… 11. Коли командир повернувся, щоб попрощатися з дідом Платоном, побачив, що той 12. Слова “Перемагають горді, а не жалісливі” належать…

Answer 1

Відповідь:

1. Образотворчого мистецтва

2.Одеса

3.київською кіностудією

4. Петра колодуба

5.молодим танкістом, онуком діда Савки

7. Промовив Савка

8 "Ой, морозе морозеньку

9.слова діда Савки

10що з великою охотою відповість, бо секрет у нього таки є

12 Дід Платон

Пояснення:

Answer 2

Ось відповіді на запитання з літературного диктанту на тему "Ніч перед боєм" Олександра Довженка:

1. Під час перебування в Берліні О. Довженко відвідував лекції з філософії.

2. Те, що кіно – його природна стихія, Довженко зрозумів у місті Києві.

3. Перед війною митець керував студією кінохроніки.

4. Розповідь про переправу через річку ведеться від імені Платона Колодуба.

5. Ким був Іван Дробот? - Батьком Ліни, дружиною якого була Олена.

6. Із страшним судом дід Платон порівнює бій на війні.

7. Тривожиться тим, що чим далі відступає армія, тим більше проллється крові материнської і дитячої - матерів і немовлят.

8. В оповіданні згадується історична пісня про Каланчу.

9. Вогонь помсти в душі Колодуба викликали слова про гітлерівців.

10. Колодуб сказав передати фашистам, що він із бійцями із Сухопутного міністерства Української РСР.

11. Коли командир повернувся, щоб попрощатися з дідом Платоном, побачив, що той вже помер.

12. Слова "Перемагають горді, а не жалісливі" належать Колодубу.